Loading AI tools
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ві́ктор Григо́рович Шолуха (1974—2014) — сержант, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
Шолуха Віктор Григорович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 29 серпня 1974 Локачі | |
Смерть | 29 серпня 2014 (40 років) Горбатенко, Старобешівський район | |
Псевдо | «Шериф» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС | |
Рід військ | Спеціальна міліція | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Народився 1974 року в Локачі (Волинська область). Закінчив Локачинську філію Оваднівського професійного ліцею, тракторист-машиніст та слюсар-ремонтник.
У часі війни — водій роти «Світязь».
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором», який обстріляли російські десантники біля села Горбатенко. Лобове скло автобуса було прошите автоматною чергою, задня частина пошкоджена з ПТУРа.
Тимчасово був похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів: «Миротворець» Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко, Олексій Горай; «Херсон» — Олексій Вовченко. 15 вересня 2014-го тіло Олексія Горая ексгумували та привезли до Запоріжжя пошуковці Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).
27 грудня 2014 року похований в селищі Локачі.[1]
Без Віктора лишилися брат Сергій, дружина Олена і пасинок Міцкевич Богдан.[2]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.