Loading AI tools
федеральна земля в Німеччині З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шлéзвіг-Гольшта́йн (нім. Land Schleswig-Holstein) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в північній частині країни. Столиця — місто Кіль. Сусідами землі є Нижня Саксонія, Мекленбург-Передня Померанія, Гамбург і Данія. Утворена 23 серпня 1946 року. Площа — 15.799,65 км². Населення — 2 910 875 (на 31 грудня 2020[5]). На теренах землі розмовляють німецькою, нижньонімецькою, данською і фризькою. ХДС, Зелені і ВДП очолюють земельний уряд. Голова уряду — Даніель Ґюнтер (СДПН) (від травня 2017). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 7 травня 2017 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (25 депутатів), СДПН (21), Зелені (10) і ВДП (9), АдН (4), СПВ (3) та позафракційний (1). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 93,37 млрд € (2017)[6]. Борг землі становить 31,820 млрд € (31 грудня 2015)[7]. Рівень безробіття — 4,9 % (листопад 2019)[8]. Міжнародний код — DE-SH.
| Шлéзвіг-Гольшта́йн | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Гасло: Нероздільні навіки[1] | |||||
 | |||||
| Країна | Німеччина | ||||
| Столиця | Кіль | ||||
| Площа | 15.799,65 км² | ||||
| Населення | 2 910 875 (на 31 грудня 2020[2]) | ||||
| Густота | 184 осіб/км² | ||||
| Утворена | 23 серпня 1946 | ||||
| ВВП | 93,37 млрд € (2017)[3] | ||||
| Борг | 31,820 млрд € (31 грудня 2015)[4] | ||||
| Голова | Даніель Ґюнтер (СДПН) (від травня 2017) | ||||
| Уряд | ХДС, Зелені і ВДП | ||||
| Ландтаг | ХДС (25 депутатів), СДПН (21), Зелені (10) і ВДП (9), АдН (4), СПВ (3) та позафракційний (1) | ||||
| Останні вибори | 7 травня 2017 | ||||
| Наступні вибори | 2022 | ||||
| Голосів у Бундесраті | 4 | ||||
| ISO | DE-SH | ||||
| Сайт | www.schleswig-holstein.de | ||||
Шлезвіг-Гольштейн розташований на півдні Ютландського півосторова між Балтійським морем на сході і Північно-Німецьким морем на заході. Земля межує на півночі з Ютландією (Данія), на півдні — з Гамбургом, Нижньою Саксонією і Мекленбург-Передньою Померанією[10]. Південно-західним кордоном, що відділяє Шлезвіг-Гольштейн від Нижньої Саксонії слугує річка Ельба.
Міста: Любек, Шлезвіг, Фленсбург, Ютерзен, Гузум
Через центр землі, від Кіля до Брунсбюттеля пролягяє Кільський канал, який сполучає Балтійське і Північно-Німецьке море.
Шлезвіг і Гольштейн були двома герцогствами під правлінням данських королів з 1460 року, але вони не були частиною королівства. Більшість населення становили німці, а Гольштейн був членом Рейнського оюзу, створеного в 1815 році. У 1761 році герцог Гольштейн-Готторпський став імператором Росії під ім'ям Петро III. Петро III планував напасти на Данію, щоб повернути Гольштейн-Готторпські володіння, приєднані до Шлезвігу. Імператриця Катерина II в 1767 році уклала договір з Данією про союз, підтверджений трактатом 1773 року (так званий Царскосельський трактат), який повністю врегулював «готторпське питання». Згідно з укладеним трактатом, спадкоємець російського престолу Павло I, що був одночасно Гольштейн-Готторпським герцогом, відмовлявся на користь Данії від готторпської спадщини в обмін на Ольденбурзьке і Дельменгорстське графства в Північній Німеччині, правителем яких став Фрідріх Август I Ольденбурзький. В результаті такого рішення весь Шлезвіг-Гольштейн увійшов до складу Данії.
У 1848 році прусські війська вступили до Шлезвіґу і таким чином почалася Дансько-прусська війна, що закінчилася миром 2 липня 1850 року. З того часу Шлезвіг-Гольштейн був повернутий до статусу, що існував до війни. Шлезвіг отримавши особливе данське управління; Гольштейн і Лауенбург, будучи членами Німецького союзу, залишалися під владою Данії; порядок престолонаслідування був визнаний загальний для Данії і герцогств, а саме на користь данського принца-наступника Християна Глюксбурзького.
Гольштейнці спробували на свій ризик продовжувати війну з Данією, але були розбиті в битві при Іштедте 24-25 липня 1850 року. Їх розрахунки на підтримку з боку Пруссії не виправдалися. 29 листопада 1850 року в Ольмюці прусський уряд, на вимогу Росії й Австрії, змушений був відмовитися від підтримки революційного руху у Шлезвіг-Гольштейні. Туди була надіслана комісія для приборкання повстання в супроводі австрійських військ. Тимчасовий шлезвіг-гольштейнський уряд усунувся від влади. Гольштейн був зайнятий австрійцями, данцями Шлезвіг.
Шлезвіг-Гольштейном фактично почали керувати як данською провінцією. Герцогства Шлезвіг і Гольштейн, однак, зберігали свої старі привілеї, місцеві закони і становили особливий митний округ. У Готторпі (до 1846 року) перебував данський намісник, а вища урядова установа для герцогств становила так звана німецька канцелярія в Копенгагені.
Згідно з Празьким мирним договором від 23 серпня 1866 року Австрійська імперія поступилася герцогствами Шлезвіг і Гольшейн на користь Пруссії. Одна зі статей договору передбачала плебісцит населення у Північному Шлезвіґу про приєднання до Данії або Пруссії, але цей пункт проігнорували, а через 12 років — скасували[10]. Паралельно, 27 вересня 1866 року Прусія уклала іншу угоду із великим герцогом Петером Ольденбурзьким, за якою він зрікався своїх претензій на спадщину у Шлезвіґу й Гольштейні за 1 мільйон талерів[10]. 12 січня 1867 року Прусія об'єднала обидва герцогства, проголосивши створення Шлезвіг-Гольштинської провінції[10].
1895 року німецька влада завершила будівництво Кільського каналу (каналу імператора Вільгельма), що скоротив час проходу між Балтійським і Північно-Німецькими морями.
1890 року, згідно з Занзібарським договором, Велика Британія повернула Німеччині острови Гельголанд, які увійшли до складу Шлезвіг-Гольштейнської провінції[10][11].
Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвіґу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого і 14 березня 1920 року, під наглядом спостерігачів від країн Антанти, відбулося два плебісцити у Північному і Центральному Шлезвіґу. Населення північних областей проголосували за приєднання до Данії (74.9 %, 75.431 особа), а центральних — за залишення у Німеччині (80.2 %, 51,742 особи). 15 червня того ж року Північний Шлезвіг (Апенрадський, Гадерслебенський, Зондебурзький повіти) увійшов до складу Данії й отримав назву Південна Ютландія. 1921 року було визначено новий дансько-німецький кордон[12].
23 серпня 1946 року на території Шлезвіг-Гольштейнської провінції була утворена Шлезвіг-Гольштейнська федеральна земля Німеччини[13]
 |
Герцогство Лауенбург | Kreis Herzogtum Lauenburg |
| ||||
 |
Дітмаршен | Kreis Dithmarschen | |||||
 |
Північна Фризія | Kreis Nordfriesland | |||||
 |
Східний Гольштейн | Kreis Ostholstein | |||||
 |
Піннеберг | Kreis Pinneberg | |||||
 |
Плен | Kreis Plön | |||||
 |
Рендсбург-Екернферде | Kreis Rendsburg-Eckernfoerde | |||||
 |
Шлезвіг-Фленсбург | Kreis Schleswig-Flensburg | |||||
 |
Зегеберг | Kreis Segeberg | |||||
 |
Штайнбург | Kreis Steinburg | |||||
 |
Штормарн | Kreis Stormarn | |||||
4 міст на правах району:
.jpg)
Розподіл місць у Шлезвіг-Гольштейнському ландтазі за результатами виборів 2022 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелених і ВДП.
Розподіл 69 місць:
Розвинуті суднобудування, виробництво електричного й інженерного устаткування, харчова промисловість.
В землі розмовляють німецькою (бл. 2,7 млн мовців), нижньонімецькою (бл. 1,3 млн мовців), данською (бл. 65 тисяч мовців[14]), фризькою (бл. 10 тисяч мовців).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
