![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b1/Charlotte_Flandrina.jpg/640px-Charlotte_Flandrina.jpg&w=640&q=50)
Шарлотта Фландріна Оранська
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шарлотта Фландріна Оранська (нід. Charlotte Flandrina van Oranje), також Шарлотта Фландріна Орансько-Нассауська (нід. Charlotte Flandrina van Oranje-Nassau, фр. Charlotte Flandrina d'Orange-Nassau), (нар. 18 серпня 1579 — пом. 16 квітня 1640) — принцеса Оранська, графиня Нассауська, донька штатгальтера Нідерландів Вільгельма I Мовчазного та французької принцеси Шарлотти де Бурбон-Монпансьє, настоятелька бенедиктинського абатства Святого Хреста в Пуатьє у 1603—1640 роках.
Шарлотта Фландріна Оранська | |
---|---|
нід. Charlotte Flandrina van Oranje | |
![]() Шарлотта Фландріна на гравюрі XVII століття | |
Псевдо | Шарлотта Фландріна Нассауська |
Народилася | 18 серпня 1579(1579-08-18)[1][2] Антверпен, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди |
Померла | 16 квітня 1640(1640-04-16)[2] (60 років) Пуатьє |
Поховання | Церква Святої Радегунди в Пуатьєd |
Місце проживання | Франція (з 1582 року) |
Діяльність | настоятелька монастиря |
Відома завдяки | «незворотній реформі» |
Суспільний стан | черниця |
Титул | принцеса Оранська, графиня Нассауська |
Посада | абатиса монастиря Святого Хреста в Пуатьє |
Термін | 1603—1640 |
Попередник | Жанна де Бурбон |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Оранська династія |
Батько | Вільгельм I Оранський |
Мати | Charlotte of Bourbond |
Родичі | Catherine de La Trémoilled |
Брати, сестри | Луїза Юліана Оранська, Елізабета Нассауd, Емілія Антверпіана Оранська, Емілія Нассауd, Катерина Бельгіка Оранська, Шарлота Брабантінаd, Марія Нассауd, Ганна Нассауd, Моріц Оранський, Фредерік Гендрік Оранський, Філіп Вільгельм Оранськийd, Юстініус Нассауськийd і Марія Оранськаd |
![]() Герб абатства Святого Хреста | |
Після смерті матері, у вересні 1582 року була вивезена до Франції, де виховувалась послідовно дідом Луї I де Монпансьє, двоюрідною тіткою Жанною де Шабо та рідною тіткою Жанною де Бурбон. Прийняла постриг 15 листопада 1595 року. Її діяльність як настоятельки призвела до розквіту абатства.