Loading AI tools
річка в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чуня | |
---|---|
Чуня на мапі басейну річки Підкам'яна Тунгуска | |
61°36′54″ пн. ш. 96°29′59″ сх. д. | |
Витік | злиття річок Північна та Південна Чуня (с. Стрілка-Чуня)[1] |
• координати | 61°44′40″ пн. ш. 102°49′20″ сх. д. |
• висота, м | ≈339 м[1] |
Гирло | річка Підкам'яна Тунгуска (за 580 км від гирла), с. Байкит[2] |
• координати | 61°36′51″ пн. ш. 96°29′50″ сх. д. |
• висота, м | 143 м[2] |
Похил, м/км | 0,27 м/км |
Басейн | Підкам'яна Тунгуска → Єнісей → Карське море → Північний Льодовитий океан |
Країни: | Росія • Красноярський край |
Прирічкові країни: | Росія • Красноярський край |
Регіон | Красноярський край |
Довжина | 727 км[3][4] |
Площа басейну: | 70 500 км²[3][4] |
Середньорічний стік | 435 м³/с (у гирлі)[4] 141 м³/с (за 521 км від гирла)[5] |
Притоки: | • ліві: Кимчу, Муторай, Тичани; • праві: Північна Чуня, Паімбу, Верхня Чунку, Нижня Чунку |
Чуня (рос. Чуня) — річка в Азії, в центральній частині Східного Сибіру у Евенкійському районі Красноярського краю Росії. Права, найбільша притока річки Підкам'яної Тунгуски, належить до водного басейну Єнісею.
Річка бере свій початок в результаті злиття двох приток Північної (права складова) та Південної (ліва складова) Чуні, на висоті приблизно 339 м над рівнем моря, за 1 км на північний схід від селища Стрілка-Чуня[1]. Тече по Середньосибірському плоскогір'ї, у звивистому руслі, в основному, на захід — південний захід. Після селища Муторай, повертає на північ а далі на північний захід, а перед впадінням правої притоки Тетенгне — знову повертає на південний захід, а після впадіння лівої притоки Янгото — робить «петлю» і тече на захід. Впадає у Підкам'яну Тунгуску з правого берега, за 10 км вище за течією від села Байкит, на висоті 143 м над рівнем моря[2]. Довжина річки 727 км. Від витоку Південної Чуні, яка починається на висоті 430 м (60°42′0.01″ пн. ш. 104°8′5.71″ сх. д.) — 1000 км[3][6]. Площа басейну 70 500 км². Повне падіння рівня русла від злиття Північної та південної Чуні становить 196 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,27 м/км; а від витоку Південної Чуні, повне падіння — 287 м, а середній похил — 0,29 м/км. Швидкість течії невелика, і практично на всій довжині водотоку коливається від 0,4 до 0,5 м/с, і тільки місцями, на порогах і перекатах доходить до 0,7 і більше. Ширина русла у верхній течії доходить до 70-100 м, місцями до 135 м, при глибині до 0,5-2,0 м, в середній течії ширина — до 110—220 м, місцями до 250 м, при глибині — 1,2-1,8 м; в нижній течії ширина доходить до 250—360 м, при глибині — до 1,8-2,0 м[7].
У верхній течії, орієнтовно до впадіння у річку правої притоки Янченбо, вона тече на відносно рівнинній, заболоченій території з невисокими берегами, а далі після пониження урізу води нижче 320 м, русло затискається у вузькому каньйоні з крутими, місцями обривистими берегами. Береги то з однієї, то з двох сторін піднімаються до 100—150 м, а місцями до 200—250 м. На цих ділянках, відносно спокійна течія, у місцях виходу на поверхню гірських порід, переривається численними порогами та перекатами. Два пороги розташовані за 3-4 км до і після впадіння невеличкої притоки Хой. Один за 2 км до гирла Великого Шакшакана, один за 1,5 км до гирла Ведеї, а також пороги: Паімбінський за 6 км до гирла Паімби, Чунські Ворота 1 км після гирла Аген, протяжний до 1,5-2 км — Чунський Замок, в гирлі Майгуни[7].
Живлення річки дощове та снігове, підземне живлення несуттєве через розташування водозбору в районі тунгуської фізико-географічної провінції, якій притаманна суцільна багаторічна мерзлота[8]. Замерзає у жовтні, розкривається у травні. Повінь у травні — червні, межень у грудні — квітні.
За період спостереження протягом 31 року (1961–1994) на станції у селищі Стрілка-Чуня, за 727 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 66,2 м³/с[9] для водного басейну 13 300 км², що становить тільки 19 % загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 157,1 міліметра на рік.
За період спостереження протягом 29 років (1964–1995) на станції у селищі Муторай за 521 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 141,2 м³/с[5] для водного басейну 30 400 км², що становить трохи більше 43 % загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 146,7 міліметра на рік.
За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 11,35 м³/с (у березні), що становить трохи більше 1,4 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — 792,4 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) був 1,95 м³/с (у посушливому липні 1987 року) і 5,12 м³/с (у межень березня 1970 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1460 м³/с (у травні 1975 і червні 1983 року).
Витрата води у гирлі Чуні — близько 435 м³/с.
Річка Чуня приймає понад одну сотню приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 21, із них понад 100 км — 11 (від витоку до гирла):[10][11]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Чуні, (км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
Південна Чуня | ||||
→ Арукта (Ліва Арукта) | 72 | 640 | 869 | |
→ Ірикта | 61 | 460 | 820 | |
→ Береями | 64 | 600 | 801 | |
→ Ядулі | 63 | 540 | 773 | |
Чуня | ||||
← Північна Чуня | 275 | 6670 | 727 | |
← Моподей (Правий Моподей) | 56 | 690 | 710 | |
← Янченбо (Ліва Янченбо) | 72 | 1000 | 666 | |
→ Корда | 148 | 1490 | 596 | |
← Лепчин (Лівий Лепчин) | 110 | 2020 | 586 | |
→ Кимчу | 227 | 3800 | 556 | |
→ Муторай | 228 | 4120 | 529 | |
→ Ведея | 84 | 1170 | 518 | |
← Чамбекан | 54 | 520 | 426 | |
→ Нижній Горбилок | 52 | 210 | 415 | |
← Ероба | 111 | 1650 | 402 | |
← Тетене (Права Тетене) | 119 | 1080 | 368 | |
→ Янгото | 80 | 1200 | 302 | |
← Паімбу | 201 | 4370 | 243 | |
← Верхня Чунку | 301 | 6800 | 113 | |
← Нижня Чунку | 283 | 82 | ||
→ Тичани | 333 | 9720 | 42 |
Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька, невеликих населених пункти, споруди зимників та мисливські будиночки, а також селища геологів, в основному нежилі (від витоку до гирла): зимник Південна Чуня, селище Стрілка-Чуня, селище Муторай, мисливська база Паімбу, селище Тичани.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.