Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія, Чаваш-Єн (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Чуваська Республіка | |||
---|---|---|---|
рос. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې Чувашская Республика | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Приволзький | ||
Адмін. центр | Чебоксари | ||
Глава | Oleg Nikolaevd[1] | ||
Дата утворення | 13 лютого 1992 | ||
Оф. вебсайт | cap.ru(рос.) | ||
Координати | 55°27′33″ пн. ш. 47°05′45″ сх. д. | ||
Площа | 18 300 км² (74-а) | ||
• внутр. вод | 1,5 % | ||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
Чисельність | 1250498 (01.01.2011) [2] (41-а) (2011) | ||
Густота | 68,3 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська, чуваська | ||
Економ. район | Волго-В'ятський | ||
ISO 3166-2 | RU-CU | ||
ЗКАТО | 97 | ||
Суб'єкта РФ | 21 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Чувашія у Вікісховищі |
Столиця — м. Чебоксари.
Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.
Утворено 24 червня 1920.
Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.
Історія Чувашії | |||
Імперія гунів (434 — VI ст.) | |||
Хозарський каганат (650—969) | |||
Волзька Булгарія (X ст. — 1240) | |||
Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію | |||
Золота Орда (1240—1438) | |||
Казанське ханство (1438—1552) | |||
Московське царство (1552—1708) | |||
Казанська губернія (1708—1920) | |||
Симбірська губернія (1796—1924) | |||
Чуваська Трудова Комуна (1920—1925) | |||
Чуваська АРСР (1925—1990) | |||
Чуваська РСР (1990—1992) | |||
Чувашія
| |||
Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.
У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.
У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.
Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).
За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:
Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року
населення | чуваші | росіяни | татари | мордва | українці | |
---|---|---|---|---|---|---|
Чебоксари | 460 838 | 58,8 | 31,5 | 1,0 | 0,5 | |
Алатир | 36 800 | 2,7 | 83,5 | 8,2 | ||
Канаш | 44 963 | 52,7 | 32,0 | 8,8 | 0,5 | |
Новочебоксарськ | 123 093 | 50,0 | 38,8 | 1,3 | 0,6 | 0,7 |
Шумерля | 31 607 | 21,9 | 65,6 | 2,1 | 2,6 | 0,5 |
Алатирський район | 16 562 | 20,3 | 62,0 | 1,0 | 13,8 | |
Аліковський район | 18 271 | 97,5 | 1,8 | |||
Батиревський район | 38 371 | 70,5 | 1,5 | 27,4 | ||
Вурнарський район | 35 409 | 90,4 | 8,0 | |||
Ібресинський район | 25 751 | 84,4 | 10,5 | 2,5 | 1,6 | |
Канаський район | 39 669 | 93,5 | 3,5 | |||
Козловський район | 20 540 | 70,4 | 22,9 | 5,2 | ||
Комсомольський район | 26 908 | 67,4 | 4,4 | 27,4 | ||
Красноармійський район | 16 018 | 94,0 | 2,8 | |||
Красночетайський район | 16 908 | 96,9 | 2,2 | |||
Маріїнсько-Посадський район | 23 890 | 75,6 | 21,4 | |||
Моргауський район | 34 649 | 96,1 | 2,8 | |||
Поріцький район | 13 918 | 4,2 | 71,3 | 22,8 | ||
Урмарський район | 25 159 | 94,5 | 3,3 | |||
Цівільський район | 33 883 | 88,2 | 10,3 | |||
Чебоксарський район | 60 627 | 90,7 | 7,2 | |||
Шемуршинський район | 14 637 | 80,0 | 6,5 | 10,9 | 1,9 | |
Шумерлинський район | 10 614 | 80,9 | 15,8 | |||
Ядринський район | 29 912 | 81,6 | 15,7 | |||
Яльчицький район | 20 442 | 96,9 | 1,0 | 1,6 | ||
Янтіковський район | 16 403 | 89,6 | 8,8 |
Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч станом на 1 січня 2007 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.
Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»[3].
Район, міський округ | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Поселення | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Алатирський район | 1937,38 | 21630 | 17244 | 14216 | Алатир | 16 | 46 |
Аліковський район | 554,12 | 21745 | 18282 | 15173 | Аліково | 12 | 115 |
Батиревський район | 943,66 | 41769 | 38620 | 33419 | Батирево | 19 | 56 |
Вурнарський район | 1012,59 | 41417 | 35850 | 31105 | Вурнари | 19 | 102 |
Ібресинський район | 1201,18 | 28377 | 26192 | 22893 | Ібресі | 13 | 57 |
Канаський район | 981,21 | 42623 | 39708 | 34528 | Канаш | 24 | 108 |
Козловський район | 516,75 | 26388 | 21649 | 18445 | Козловка | 10 | 68 |
Комсомольський район | 630,30 | 27273 | 26951 | 24567 | Комсомольське | 12 | 54 |
Красноармійський район | 456,39 | 17940 | 16036 | 13849 | Красноармійське | 9 | 89 |
Красночетайський район | 691,56 | 21117 | 16941 | 13568 | Красні Четаї | 10 | 70 |
Маріїнсько-Посадський район | 686,06 | 26959 | 23895 | 21562 | Маріїнський Посад | 12 | 79 |
Моргауський район | 845,30 | 37100 | 34884 | 32107 | Моргауші | 16 | 177 |
Поріцький район | 1116,86 | 17311 | 13992 | 11903 | Поріцьке | 12 | 37 |
Урмарський район | 598,26 | 28189 | 25189 | 22204 | Урмари | 16 | 52 |
Цівільський район | 790,80 | 38744 | 36772 | 35375 | Цівільськ | 17 | 139 |
Чебоксарський район | 1178,84 | 58766 | 62920 | 62039 | Кугесі | 17 | 172 |
Шемуршинський район | 799,10 | 16588 | 14759 | 11969 | Шемурша | 9 | 31 |
Шумерлинський район | 1047,37 | 13298 | 10765 | 8495 | Шумерля | 11 | 57 |
Ядринський район | 901,21 | 34456 | 29965 | 24672 | Ядрин | 18 | 126 |
Яльчицький район | 567,20 | 25033 | 20452 | 16293 | Яльчики | 9 | 53 |
Янтіковський район | 524,67 | 18580 | 16421 | 14069 | Янтіково | 10 | 31 |
Алатирський міський округ | 14,70 | 43161 | 38203 | 34176 | Алатир | - | 1 |
Канаський міський округ | 18,50 | 50593 | 45607 | 45222 | Канаш | - | 1 |
Новочебоксарський міський округ | 51,14 | 126210 | 124392 | 127099 | Новочебоксарськ | - | 2 |
Чебоксарський міський округ | 248,10 | 452221 | 464208 | 505800 | Чебоксари | - | 5 |
Шумерлинський міський округ | 13,30 | 36239 | 31722 | 28647 | Шумерля | - | 1 |
Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.
Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.
В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.
Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.
Чуваська Республіка — самостійний суб'єктРосійської Федерації, в межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.
До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.