Цзянь Сяньфо

Цзянь Сяньфо (спрощ.: 蹇先佛; піньїнь: Jiǎn Xiānfó; Липень 1915 року – 30 грудня 2022) — китайська комуністична політична діячка. У 1934 році вона приєдналася до китайської Червоної армії, була у Великому поході. Після перемоги комуністів у громадянській війні в Китаї служила в Міністерстві електричної промисловості як кадре, а потім віцеміністеркою. Також була помічницею високопоставленого члена партії Цяо Ши.

 

Цзянь Сяньфо
Народилася	1916
Померла	30 грудня 2022(2022-12-30) (у віці 107 років)
Країна	Республіка Китай (1912—1949)  КНР
Діяльність	політична діячка
Посада	член Всекитайських зборів народних представниківd і член комітету Народної політичної консультативної ради КНРd
Партія	КПК
Брати, сестри	Jian Xianrend
У шлюбі з	Xiao Ked
Діти	1

Раннє життя

Цзянь Сяньфо народилася в окрузі Чилі, Хунань, у 1915 році.^[1] Її брат брав активну участь у китайському комуністичному русі та надихнув своєю ідеологією Цзянь Сяньрень, сестру Цзянь, на сім років старшу за неї. У 1927 році Цзянь Сяньрень розшукувала націоналістична поліція, і вона пішла з дому, щоб приєднатися до свого брата в Червоній армії Китаю, який воював у громадянській війні в Китаї. Решта членів сім'ї Цзянь зазнали переслідувань з боку націоналістів, а її батька заарештували (і пізніше звільнили після викупу). У 16 років Цзянь відправили в жіночу нормальну школу в Чанша, щоб уникнути переслідувань.^[2]

Після інциденту в Мукдені 18 вересня 1931 року Цзянь зрозуміла, що націоналісти не змогли протистояти японським загарбникам, і вирішила приєднатися до Червоної армії за першої ж нагоди. Вона приєдналася до 2-ї Рухової армії, коли партизани з цього загону прийшли до її міста в грудні 1934 року. Її молодший брат, якому тоді було 15, також приєднався в цей час.^[3] Протягом наступних двох років Цзянь працювала пропагандистом у 6-й групі армій і 2-й армії Червоного фронту^[4], спеціалізуючись на ілюстраціях.^[5] Вона одружилася з генералом Сяо Ке, командувачем 6-ю групою армій.^[6]

Довгий похід

Коли націоналістичні сили взяли гору у війні, комуністичні сили почали серію відступів, які стали відомі як Довгий похід.^[7] Цзянь супроводжувала Сяо та армію під час відступу, який почався в Санчжі. Не знаючи про це, вона почала похід вагітною.^[8] Сестра Цзянь одружилася з генералом Хе Лонгом, командувачем 2-ю групою армій, яка приєдналася до 6-ї на марші. Сестри були серед групи лише з 25 жінок, які йшли разом з армією. Цзянь Сяньрень не змогла знайти сім'ю, яка б прийняла її маленьку доньку, тому їй довелося взяти її в похід з собою.^[7]

Цзянь піднялася на льодовикові гори під час третього триместру вагітності. Під час маршу через луки Сичуані в неї відіцйшли води, хоча спочатку вона цього не помітила. Чоловік і сестра допомогли їй сховатися на земляному кріпленні на узбіччі дороги, де вона народила сина на купі оберемків тканини. Пологи виявилися важкими, і мати з дитиною промокли під час зливи. Однак обидва вижили і Цзянь назвала сина Баошен, що означає «народжений у форті». Протягом наступних трьох днів маршу Цзянь несли на ношах четверо солдатів.^[9]

Пізніша кар'єра

Війна закінчилася в 1949 році перемогою комуністів на материковому Китаї. Цзянь приєдналася до Міністерства електричної промисловості^[zh] у 1979 році як кадре і працювала заступницею міністра з вересня 1980 до березня 1982 року. З вересня 1982 року по листопад 1987 року, під час 12-го Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, входила Центральної комісії з перевірки дисципліни.^[10] В інші моменти Цзянь служила помічницею старшого члена партії Цяо Ши та заступницею директора Центрального організаційного відділу.^[11]

Смерть

Цзянь Сяньфо померла через легеневу інфекцію 30 грудня 2022 року у віці 107 років^[12].

Примітки

1. Bartke, Wolfgang (18 червня 2012). Who was Who in the People's Republic of China: With more than 3100 Portraits (англ.). Walter de Gruyter. с. 186. ISBN 978-3-11-096823-1.
2. Dombrowski, Nicole A. (23 листопада 2004). Women and War in the Twentieth Century: Enlisted with or without Consent (англ.). Routledge. с. 75—76. ISBN 978-1-135-87285-4.
3. Dombrowski, Nicole A. (23 листопада 2004). Women and War in the Twentieth Century: Enlisted with or without Consent (англ.). Routledge. с. 75—76. ISBN 978-1-135-87285-4.
4. Bartke, Wolfgang (18 червня 2012). Who was Who in the People's Republic of China: With more than 3100 Portraits (англ.). Walter de Gruyter. с. 186. ISBN 978-3-11-096823-1.
5. Young, Helen Praeger (1 жовтня 2010). Choosing Revolution: Chinese Women Soldiers on the Long March (англ.). University of Illinois Press. с. 252. ISBN 978-0-252-09298-5.
6. Spakowski, Nicola; Milwertz, Cecilia Nathansen (2006). Women and Gender in Chinese Studies (англ.). LIT Verlag Münster. с. 23—25. ISBN 978-3-8258-9304-0.
7. Groot, Gerard J. De; Peniston-Bird, C. (30 липня 2014). A Soldier and a Woman (англ.). Routledge. с. 97. ISBN 978-1-317-87644-1.
8. Young, Helen Praeger (1 жовтня 2010). Choosing Revolution: Chinese Women Soldiers on the Long March (англ.). University of Illinois Press. с. 252. ISBN 978-0-252-09298-5.
9. Spakowski, Nicola; Milwertz, Cecilia Nathansen (2006). Women and Gender in Chinese Studies (англ.). LIT Verlag Münster. с. 23—25. ISBN 978-3-8258-9304-0.
10. Bartke, Wolfgang (18 червня 2012). Who was Who in the People's Republic of China: With more than 3100 Portraits (англ.). Walter de Gruyter. с. 186. ISBN 978-3-11-096823-1.
11. Daily Report: China (англ.). Foreign Broadcast Information Service. 1987. с. 15.
12. 搜狗百科—搜狗搜索旗下的百科产品 (кит.)