Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Копичинці)

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Копичинцях Копичинецької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Назва на честь:	Животворний Хрест
49°05′50″ пн. ш. 25°54′42″ сх. д.
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Копичинці
Архітектурний стиль	українське бароко
Настоятель	о. д-р Руслан Корнят
Стан	пам'ятка архітектури національного значення
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Копичинці) (Україна)
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Вікісховищі

Церква та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури національного значення (охоронні номери 690/1, 690/2)^[1].

Опис

Давня дзвіниця

Давня ікона

Іконостас

Церква належить до зразків народної архітектури (українське бароко). Поставлена на низькому кам'яному фундаменті, тризубова, одноверха.

У храмі збереглося кілька старовинних ікон XVIII—XIX століть. Є написи на фрагментах давнього іконостасу (Петро Палій). Верхній ярус іконостасу - оригінальний, відреставрований у 2012 році. Нижній ярус виготовлений в теперішній час.

Храм та дзвіниця — пам'ятки архітектури національного значення, охоронні номери 690/1 й 690/2.

Історія

Парафію засновано у XVII столітті. Храм збудовано у 1630 році (фундатор Мартин Лудецький, який на той час володів частиною копичинецьких земель^[2]). До 1700 року парафія і храм належали до Львівської православної єпархії Константинопольського патріархату.

Під час ремонту підлоги в 1860 році було знайдено кам'яну надгробну плиту з написом, а в 1980-их роках знайдено людські кістки. Напевно це були останки козаків, бо біля них лежали шаблі.^[3]). Церква залишилася збереженою, не зазнала руйнувань ні від пожежі, ні від природних стихій.

Парафія з початку XVIII століття належала до УГКЦ, за винятком 1946-1989 років, коли парафія і храм належали до Московського патріархату. У 1961 році храм закрила комуністична влада, а парафію зняли з реєстрації, 25 серпня 1989 року парафія було зареєстровано, а 24 вересня того ж року храм відкрито знову у підпорядкуванні Московського патріархату. У 1990 році парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ. У жовтні 1991 року зареєстровано статут громади, а в грудні того ж року громаді офіційно передано у власність храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

У 1991 році парафію візитував єпископ Павло Василик, у 2000 — владика Михаїл Сабрига, у 2012 — владика Димитрій Григорак.

Біля храму є кам'яний хрест Святої Тверезості, встановлений 1901 року, місійний хрест 1937 року і ювілейний хрест на честь хрещення Руси-України (1938). При дорозі до Кутецької церкви стоїть кам'яний хрест, відновлений добровільними пожертвами Кутецької церкви 13 квітня 1930 року.

При парафії діють: Вівтарна та Марійська дружини (2010), спільнота «Матері в молитві» (2011), братство «Апостольство молитви» (2011), біблійний гурток і молитовна група (2013).

Хрест тверезості

Хрест тверезості

Єдиний у місті пам'ятний Хрест тверезості, поставлений 12 квітня 1901 році (пам'ятка історії), розташований на церковному подвір'ї. Робота самодіяльних майстрів^[4][5].

Парохи

Ім'я	Роки	Віросповідання	Коротка довідка	Світлина
о. Яків Шанковський
о. Василь Дністрянський
о. Іван Крушельницький
о. Петро Лоєвський
о. Миколай Чарнецький
о. Іван Стрільбицький
о. Володимир Чировський
о. Петро Монастирський
о. Григорій Страхоцький
о. Віктор Чомкевич
о. Антоній Туркевич
о. Віктор Чаплинський
о. Миколай Темницький
о. Омелян Росткович
о. Миколай Січинський
о. Петро Шанковський
о. Іван Винницький
о. Теодор Чорний
о. Іполит Баб'як
о. Микола Струмінський
о. Йосиф Вигнанський
о. Анатоль Малиновський
о. Стефан Оробець
о. Ілля Лабій
о. Михайло Чорняк
о. Стефан Король
о. Михайло Рокіцький
о. Володимир Рожевський
о. Мар'ян Рогошевський
о. Павло Куманяк
о. Василь Галяс
о. Іван Гура	1989—1992	греко-католик
о. Василь Погорецький	1992—2010	греко-католик
о. д-р Руслан Корнят	від 2010	греко-католик	Народився 26 квітня 1977 року в селі Ємелівці Чортківського району Тернопільської области. Доктор богослов'я (2010), член Українського Богословського Наукового Товариства. Закінчив Копичинецьку загальноосвітню школу № 1, Тернопільську вищу духовну семінарію ім. Патріарха Йосифа Сліпого (2003), Люблінський католицький університет (2003, маґістр). Адміністратор храму Зіслання Святого Духа с. Вигода і Воздвиження Чесного Хреста м. Копичинці Бучацької єпархії УГКЦ[6].

Примітки

1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
2. Карвовський, С. Чотири тижні в Галичині // Духовні, історичні та природні перлини рідного краю: Буклет—путівник. — Склали та упоряд. Худзік О. Д., Сагайдак Л. Т. (Реценз. Гуменюк Я. С., Козачок Н. В.) — Відділ освіти Гусятинської РДА, 2012. — С. 5. (Присвячено 120-річному ювілею патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого).
3. Маньовська В. Козацьке бароко в Копичинцях // Вільне життя плюс. — 2013. — 13 лист.
4. Савка, Б. Копичинці. Мандрівка через століття. — Тернопіль : Джура, 2001. — 153 с. — ISBN 966-7497-59-3.
5. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18.10.2005 р. № 112.
6. Клир Бучацької єпархії поповнився ще одним доктором богослов'я // Бучацька єпархія УГКЦ. — 2010.

Джерела

• Парафія м. Копичинці. Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 165. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
• Куцинда І., Савка Б. Копичинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 168. — ISBN 966-528-199-2.
• Алеппский Павел. Путешествие антиохийскаго патриарха Макария в Россию в половине XVII века. Описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским (по рукописи Моск. Гл. Архива М-а Иностранных Дел) (в 2 вып.). Вып. 2. От Днестра до Москвы. / Павел Алеппский; пер. с арабського Муркоса Г. — М.: Унив. тип., — 1897. — 1066 с.
• Земля Тернопільська. Туристичний путівник. — Тернопіль: Джура, 2003. — С. 112 (У Копичинцях є одна з найдавніших культових споруд області — дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею 1630 року (на Кутці))
• Карвовський, С. Чотири тижні в Галичині // Духовні, історичні та природні перлини рідного краю: Буклет — путівник. — Склали та упоряд. Худзік О. Д., Сагайдак Л. Т. (Реценз. Гуменюк Я. С., Козачок Н. В.) — Відділ освіти Гусятинської РДА, 2012 — С. 5. (Присвячено 120-річному ювілею патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого).
• Ковальчук М., Фрайнд З. Гусятинщина туристична. — Тернопіль: Новий двір. — С. 7.
• Копичинці // Триснюк В. М. Край Гусятинський. — Тернопіль: Збруч, 2007. — С. 28-29.
• Маршрут третій: Гусятин — Чабарівка — Васильківці — Крогулець -Копичинці — Яблунів // Де котить води Збруч: путівник. — Тернопіль, 1990. — С. 35-36.
• Пам'ятники Градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Илюстрирований справочник — каталог): В 4 тт / Гол. Ред. Н. Л. Жариков. — К. «Будівельник», 1986 р. — 375 с.
• Розвиток ремесла, промислів, торгівлі // Савка Б. Копичинці. Мандрівка через століття: історичний нарис. — Тернопіль: Джура, 2001. — С. 46.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Церкві Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях — 385 років на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 30 вересня.

• Церква Воздвиження Чесного Хреста, 1630, Дзвіниця, XVIII ст. — Копичинці [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Церква Воздвиження Чесного Хреста (м. Копичинці, Тернопільська обл.): карта, опис [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Козацьке бароко в Копичинцях [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] // Копичинці.com.ua. — 2013. — 14 листопада. — (передрук із «Вільного життя плюс»).
• Церква Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Кутецька церква [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.]

• Церкви м.Копичинці Гусятинського району [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.]