Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше Косте́л свято́го Йо́сипа — костел XVIII століття в селі Підгірці Львівської області. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю.
| Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ | |
|---|---|
 Фасад церкви | |
| 49°56′21″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Підгірці |
| Архітектор | Кароль Романус |
| Засновник | Вацлав Петро Жевуський |
| Початок будівництва | 1752 |
| Кінець будівництва | 1766 |
| Стиль | бароко |
| Належність | РКЦ → УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Миколай Чарнецький |
  Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Україна) | |
 | |
 Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ у Вікісховищі | |
Збудований у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського.
Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки за участі фундатора під керівництвом архітектора Карла Романуса.[1] Також у будові брали участь підгорецький садівник Йоган Христіан Зайдель та Христіан Дальке.[1]
Близько 1765 року згадані 2 художники-василіяни, одним з яких міг бути Ісихій Яків Головацький.[1] У 1765 році розписувати інтер'єр розпочали художник Лукаш Смуглевич разом із сином Антонієм та помічниками.[2] Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви — Дем'ян, Войцех, Константин та Микола і двоє львів'ян Гургелевич та Витанецький.[1] З 1861 року костел є парафіяльним храмом.[3]
Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа.
Дерев'яні предмети (розп'яття, капітелі пілястр, амвон з рокайлевим орнаментом, табернакль, сповідальні, лавки, рамки ікон, свічники, внутрішній балкон) виготовив майстер Марцін Твардовський з Микулинців, двері — Амброзій Пньовський з Олеська.[4]
1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім). 1945 року костел було закрито і у 1976–1979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Зараз храм реставрують разом із замком. 2013 року костел перейшов у спадок парафії священномученика Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.[5]
Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Діви Марії з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото. В кінці цього зеленого коридору й височів костел. Зараз костел з'єднаний ґрунтовою дорогою загального користування з Підгорецьким замком.
На прикостельній території 1993 року знаходилися на постаментах статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.
В 2022 році у рамках президентської програми «Велика реставрація» було завершено ремонтно-реставраційні роботи. У Костелі відновили втрачений тиньк на фасаді та сходи в захристія храму, які були повністю втрачені. Вивели з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів, демонтували аварійний дах (купол, захристія), повністю відтворили, згідно з автентичними лекалами, карнизи та тяги[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
