Хосе Марія Морелос

Хосе́ Марі́я Море́лос (повне ім'я Хосе́ Марі́я Те́кло Море́лос-і-Пабо́н; ісп. José María Teclo Morelos y Pavón; 30 вересня 1765, Вальядолід — 22 грудня 1815, Екатепек-де-Морелос) — мексиканський римо-католицький священник, революційний лідер повстанців, керівник війни мексиканського народу за незалежність. Національний герой Мексики.

Хосе Марія Морелос
Народився	30 вересня 1765(1765-09-30)[1][2][…] Морелія, Мексика
Помер	22 грудня 1815(1815-12-22)[1][2][…] (50 років) Екатепек-де-Морелос[d], Мехіко, Мексика ·вогнепальна рана
Поховання	Мехіко
Діяльність	священник, військовослужбовець, політик
Alma mater	Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod
Вчителі	Мігель Ідальго
Знання мов	іспанська[3]
Учасник	Мексиканська війна за незалежність
Роки активності	з 1810
Військове звання	генералісимус
Конфесія	католицтво
Діти	Juan Almonted
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 30 вересня 1765 року в місті Вальядоліді (нині місто Морелія, штат Мічоакан, Мексика) у незаможній сім'ї, що мала африканське, місцеве та іспанське коріння^[4]. Його батько, Хосе Мануель Морелос-і-Роблес, тесляр родом із Зіндуріо, переважно індіанського за національним складом села, що лежало за кілька кілометрів на захід від Вальядоліда; мати, Хуана Марія Гуадалупе Перес Пабон, походила з Сан-Хуан-Баутіста-де-Апасео, також поблизу Вальядоліда.

Упродовж 1790—1795 років навчався у духовній семінарії, де був учнем Мігеля Ідальго^[5]. Викладав у початковій школі, з кінця 1790-х став сільським священником. У 1810 році, з початком народного повстання в Мексиці, приєднався до повстанських загонів Мігеля Ідальго, а після його загибелі у 1811 році очолив боротьбу за незалежність. Протягом 1812—1813 років здобув низку перемог над іспанськими військами, опанувавши Теуаканом, Оахакою, Акапулько та іншими містами.

Домагався не лише звільнення Мексики від колоніального ярма, а й проведення соціально-економічних і політичних перетворень. Вимагав конфіскації майна багатіїв та церкви. Представив національному конгресу, що зібрався за його ініціативою у вересні 1813 року, в Чильпансінго програмний документ під назвою «Почуття нації», що передбачав встановлення незалежності, здійснення ідеї народного суверенітету, скасування рабства тощо. Конгрес призначив його генералісимусом і поклав на нього функції очільника виконавчої влади, ухвалив декларацію про незалежність Мексики від Іспанії, а також декрети, що мали на меті ліквідувати феодальну експлуатацію і расову дискримінацію.

У кінці 1813 — початку 1814 року війська Морелоса зазнали поразки при спробі опанувати містом Вальядолідом, що призвело до ослаблення позицій патріотів^[5]. У листопаді 1815 року головні сили повстанців були розгромлені, а Морелос узятий у полон і страчений 22 грудня 1815 року в околицях Мехіко.

Вшанування

• На честь Морелоса 12 вересня 1828 року місто Вальядолід дістало нову назву Морелія;
• Зображений на мексиканських купюрах 50 песо (1995—2004 років)^[6].

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Biografías de Morelos. Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 28 жовтня 2013.
5. Латинская Америка. Энциклопедический справочник, 1982.
6. Я. Д. Натанзон. Бонистика: Факты и Лица. — Харков : «Тарбут Лаам», 2008. — С. 131. — ISBN 978-966-7950-45-3. (рос.)

Література

• М. С. Альперович. Морелос, Морелос-и-Павон, Хосе Мария // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 9. — Ствп. 692.(рос.);
• Морелос, Морелос-і-Павон Хосе-Марія // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 546.;
• Морелос Хосе Мария // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Н. М. Маркіна. Морелос Хосе Марія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• М. С. Альперович. Морелос, Морелос-и-Павон Хосе Мария // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 238. (рос.)