Хламідомонадові (порядок)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хламідомон́адові (лат. Chlamydomonadales) або В́ольвоксові (лат. Volvocida) — порядок джгутикових або псевдовійчастих зелених водоростей класу Хлорофіцієві[1]. Хламідомонадові можуть утворювати плоскі або сферичні колонії. Вони варіюються від Гоніума (від 4 до 32 клітин) до Вольвокса (500 клітин і більше). Кожна клітина має 2 джгутики і виглядом схожа на Хламідомонаду, при цьому джгутики по всій колонії рухаються координовано[джерело?].
Хламідомонадові | |
---|---|
(A) Gonium pectorale, (B) Eudorina elegans, (C) Pleodorina californica, (D) Volvox carteri | |
Біологічна класифікація | |
(без рангу): | Зелені рослини (Viridiplantae) |
Відділ: | Chlorophyta |
Клас: | Хлорофіцієві (Chlorophyceae) |
Порядок: | Хламідомонадові (Chlamydomonadales) Fritsch in West & Fritsch, 1927 |
Родини | |
| |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Chlamydomonadales |
Відбувається як безстатеве, так і статеве розмноження. У першому випадку клітини діляться, поки не утворюють нові колонії, які потім вивільняються. У менших колоніях зазвичай до процесу залучаються всі клітини, але більші форми мають передні вегетативні та задні репродуктивні клітини. Статеве розмноження варіюється від ізогамії (обидві статі виробляють гамети із джгутиками й однакового розміру) до оогамії (одна зі статей виробляє набагато більші нерухомі гамети, а інша менші і рухомі).
Існує різна класифікація Хламідомонадових. Дуже часто до них відносять порядки Volvocales і Dunallielales, які є дуже спорідненими джгутиковими одноклітинними, як підпорядки. Вважається, що інверсія колоній виникла двічі у Хламідовонадових. Формування сфероїдних колоній відрізняється між двома філогенетичними лініями: обертання дочірніх протопластів під час послідовних поділів клітин у Astrephomene та інверсія після поділу клітин у Volvocaceae[2].