Хачмаз

Хачмаз (азерб. Xaçmaz) — місто на півночі Азербайджану. Адміністративний центр Хачмазького району.

Хачмаз азерб. Xaçmaz
Основні дані
41°28′05″ пн. ш. 48°48′10″ сх. д.
Країна	Азербайджан
Адмінодиниця	Хачмазький районd
Столиця для	Хачмазький районd (район Азербайджану)
Засновано	1938
Населення	39 900 осіб (2012)
Висота НРМ	42 ± 1 м
Часовий пояс	UTC+4
Номери автомобілів	27
GeoNames	584717
Поштові індекси	AZ2700
Міська влада
Мапа
Хачмаз Хачмаз (Азербайджан)
Хачмаз у Вікісховищі

Географія

Розташоване на річці Кудіалчай. Залізнична станція в 163 км на північний захід від Баку на лінії Гудермес — Баку.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 24.6 °C (76.3 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 1.5 °С (34.7 °F).^[1]

Клімат Хачмаза
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	1,6	1,5	5	11,6	16,6	21,5	24,6	23,7	19,6	13,4	8,2	4,1	12,6
Норма опадів, мм	26.2	26.8	30.3	38.8	34	18.9	16.5	20.1	35	47.8	35.8	30.8	361
Днів з опадами	7,5	7	7,1	5	5,8	3,9	3,5	3,7	5	7,9	7,4	7,8	71,6
Вологість повітря, %	78.5	81.7	77.5	69	66.6	60.8	59.5	62	69.5	77	72.4	74.9	70.8
Джерело: Weatherbase

Історія

Вірменський історик V століття Єгіше згадує плем'я хечматаків, які, за припущенням К. В. Тревер, проживали в області сучасного міста Хачмаз^[2]. У XVIII столітті селище поряд із селом Бебель належало до мушкурского округу, мало вірменське населення і складалося з 52 дворів^[3]. Згідно з В. П. Кобичевим житла вірмен в Хачмазі в XIX столітті були ідентичними з сусідніми азербайджанськими^[4]. У 1898 році на шляху проходження від Баку до порту Петровського був побудований залізничний вокзал^[5]. У 1938 році Хачмаз отримав статус міста^[6]. Під час Другої світової війни на фронт пішло 8739 вихідців з Хачмаза, з яких загинуло 2800 чоловік. У боях за Москву загинули 124 жителі Хачмаза^[7].

Демографія

У 1974 році в місті проживало 24 тис. жителів^[6]. Згідно з всесоюзним переписом населення 1989 року, в Хачмазі проживало 28 990 людей^[8]. За даними перепису 2009 року, проведеного в Азербайджані, в місті проживало 39 500 осіб^[9].

Пам'ятки

• Джума мечеть
• Будинок культури
• Історико-краєзнавчий музей^[10]
• Парк діячів культури Азербайджану
• Свято-Нікольський храм — побудований в 1946 році^[11]

Державні установи[12]

• Хачмазька електростанція
• Хачмазький Народний Суд
• Автовокзал
• Митне Управління
• Управління водопровідних труб
• Хачмазька центральна лікарня
• Управління міграційної служби
• Лікувально-діагностичний центр
• Виконавча влада Хачмазького району
• Військовий комісаріат Хачмазького району
• Ветеринарне управління Хачмазького району
• Історико-краєзнавчий музей Хачмазького району
• Прокуратура Хачмазького району
• Регіональне відділення Юстиції
• Поліцейське управління Хачмазького району
• Перша нотаріальна контора м. Хачмаз
• Хачмазька районна філія Державного фонду соціального захисту
• Будинок Культури імені Гейдара Алієва
• Регіональний центр інформації та туризму
• Регіональне управління державного реєстру по нерухомості
• Регіональне управління МНБ Азербайджанської Республіки
• Центр соціального захисту населення Хачмазького району

Економіка

Є консервний комбінат «Кавказ».

Відомі уродженці міста

• Аббасова Лала Гюльбаба гизи — депутат Міллі Меджлісу (Національних Зборів) Азербайджанської Республіки, член Спілки Журналістів Азербайджану, голова громадської організації «Жінка і Прогрес», лауреат премії імені Гасан-бека Зардабі, автор 12 пісень, 4 енциклопедичних зборів і однієї художньої книги.^[13]
• Байрамов Тарверді Орудж огли — шахід, учасник Карабахської війни. Героїчно загинув 25 травня 1992 року при обороні Зангелана. Після його смерті школі, в якій навчався Тарверді Байрамов, присвоєно його ім'я.^[14]

Галерея

• 
  Бібліотека імені М. Ф. Ахундова
• 
  Парк в центрі міста
• 
  Шахова школа

Топографічні карти

• Аркуш карти K-39-86 Хачмас. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Примітки

1. Клімат Хачмаза
2. К. В. Тревер. {{{Заголовок}}}. — М. Л. : Издательство Академии наук СССР, 1959. — С. 211.
3. Бутков П. Г. Материалы для новой истории Кавказа с 1722 по 1803 год [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — СПб.: 1869. — Глава 19. — С. 94.
4. {{{Заголовок}}}. — Изд-во Академии наук СССР, 1962. — С. 40.
5. Цветущий яблоневый край. "ИЗВЕСТИЯ". 31.03.10. Архів оригіналу за 4 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2010.
6. Хачмас. БСЭ. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2019.
7. Хачмазский музей пользуется популярностью у туристов Читать полностью: http://news.day.az/society/428067.html. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
8. Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2019.
9. Азстат. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
10. Ильхам Алиев принял участие в открытии Историко-краеведческого музея в Хачмазе [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Президента АР. 19 июля 2013.
11. Свято-Никольский храм г. Хачмас. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
12. Xaçmaz rayonu müəssisələrinin kataloqu. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
13. Deputat Lalə Abbasova ilə fotosöhbət. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
14. AZƏRBAYCAN ŞƏHİDLƏRİ. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

• Сайт про Хачмаз і Хачмазький район
• Хачмаз — стаття з Великої радянської енциклопедії