Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Фурія (БпЛА)
Український розвідувальний БПЛА З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».
Remove ads
Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.
З 2014 року безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[2]
З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань[1].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Апарат був розроблений київським НВП «Атлон Авіа» 2014 року.
Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарата А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, у підсумку яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання низки завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші постачання БпАК до Національної гвардії України[3].
У військах перші бпла «Фурія» почали з'являтися влітку 2015 року.[4]
Назву «Фурія» вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[5][6].
21 січня 2015 року відбулося перше представлення БпЛА А1-С.
22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[7]
БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[8].
У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій[3]. За оцінками розробників, вартість осучасненого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[9].
За роки війни виробники доправили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарата, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні вироби були з комплектацією трьох літальних апаратів[9][2].
Remove ads
Склад комплексу
Комплекс містить три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[10][2].
Конструкція планера — «літне крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі складові зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження крізь оптичну камеру. Зображення передається в режимі дійсного часу[5].
Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БпЛА обладнується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов)[5].
Remove ads
Модифікації
- А1-С — перша базова модель, котра надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів 2014 року.
- А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове розташування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів зі збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та інше[11].
Технічні характеристики[12]
Remove ads
Тактичні характеристики
- Час розгортання з транспортного положення – 15 хв
- Поєднана навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система
- Можливість виконання польоту у способі радіомовчання
- Захищені цифрові канали керування та передавання даних, стійкі до впливу засобів РЕБ
- Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження
- Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури
- Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій
- Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)
Remove ads
Бойове застосування
Російсько-українська війна
Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання низки завдань, у тому числі із забезпечення роботи артилерії[13].
З початком великої московської навали в лютому 2022 року компанія-виробник була вимушена евакуюватись на захід України. Комплекси А1-СМ «Фурія» активно застосовуються на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі. З огляду на становище, було істотно пришвидшено процес ремонту й відновлення БпЛА: якщо раніше відновлення пошкоджених комплексів у межах державного замовлення тривало чи не рік, то, за словами керівника компанії «Атлон Авіа»: «...сьогодні відновлення відбувається значно швидше. Йдеться про лічені дні. За тиждень ми відновлюємо десятки безпілотників»[14].
Remove ads
Галерея
24-та бригада, червень 2022
24-та бригада, червень 2022
24-та бригада, червень 2022
Оператори
ОАЕ: 2020 р. передана цивільна модифікація комплексу; у використанні приватної компанії[15].
Україна (близько 300 апаратів)[16]:
- Національна гвардія України[7]
- Збройні сили України — прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року. Отримано «десятки» комплексів (точна кількість не розголошується)[15].
Україна
Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в межах держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[17] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук[8], у 2017 — 10 штук[17].
Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року[15].
2020 року було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів[15].
Головний споживач розробки — артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та корегування вогню[15].
25 серпня 2022 року українська благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука» передала 4-м бригадам Збройних Сил України 12 БпЛА «Фурія»[18].
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads