Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фта́лева кислота́ — найпростіший представник двоосновних ароматичних карбонових кислот. Її солі й ефіри називають фталатами.
Фталева кислота | |
---|---|
Систематична назва | бензен-1,2-дикарбонова кислота |
Інші назви | ортофталева кислота |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 88-99-3 |
Номер EINECS | 201-873-2 |
DrugBank | DB02746 |
KEGG | C01606 |
ChEBI | 29069 |
SMILES |
C1=CC=C(C(=C1) C(=O)O)C(=O)O |
InChI | InChI=1S/C8H6O4/c9-7(10)5-3-1-2-4-6(5)8(11)12/h1-4H,(H,9,10)(H,11,12) |
Номер Бельштейна | 608199 |
Номер Гмеліна | 27343 |
Властивості | |
Молекулярна формула | С8H6O4 |
Молярна маса | 166,14 |
Зовнішній вигляд | прозорі ромбічні кристали |
Густина | 1,593 г/см³ |
Тпл | 191—230 °C |
Розчинність (вода) | 0,6 г / 100 мл [1][2] |
Кислотність (pKa) | 2,95 |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Фталеву кислоту вперше отримав французький хімік Огюст Лоран 1836 року, який окислюючи тетрахлорид нафталіну, отримав ортофталеву кислоту. Вважаючи, що отримана ним речовина є похідною нафталіну, він назвав його «нафталіновою кислотою». Швейцарський хімік Жан Шарль Галісард Маріньяк визначив формулу отриманої речовини й указав на цю помилку. Тоді Лоран дав їй сучасну назву.
У промисловості фталеву кислоту отримують окисненням нафталіну або о-ксилолу з каталізатаром, який містить оксид ванадію. При цьому утворюється ангідрид фталевої кислоти, який легко приєднує воду[3]:
Фталева кислота має три ізомери, які відрізняються один від одного взаємним розташуванням карбоксильних груп -COOH:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.