Фрідріх II (маркграф Майсену)

Фрідріх II Серйозний (нім. Friedrich II. der Ernsthafte, нар. 30 листопада 1310 — пом. 18 листопада 1349 року) — 25-й маркграф Майсену, в 1323—1349 роках, 12-й ландграф Тюрингії в 1323—1349 роках. Мав також прізвисько «Худорлявий» (der Magere).

Фрідріх II Серйозний нім. Dietrich I
Фрідріх II Серйозний
25-й маркграф Майсену
1323 — 1349
Попередник:	Фрідріх I
Наступник:	Фрідріх III
ландграф Тюрингії
1323 — 1349
Попередник:	Фрідріх I
Наступник:	Фрідріх III
Народження:	30 листопада 1310(13101130) Гота
Смерть:	18 листопада 1349 замок Вартбург
Поховання:	Altzella Abbeyd
Країна:	Німеччина
Рід:	Веттіни
Батько:	Фрідріх I
Мати:	Єлизавета Лобдебург-Арнсгауґк
Шлюб:	Matilda of Bavaria, Margravine of Meissend
Діти:	5 синів і 4 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Веттінів. Син Фрідріха I, марграфа Майсену іландграфа Тюрингії, від його другої дружини Єлизавети Лобдебург-Арнсгауґк. Народився 1310 року в місті Гота. 1315 року після смерті старшого зведеного брата Фрідріха Кульгавого став спадкоємцем батька. У 1321 року після інсульту батька Тбрингія і Майсен фактично керувалися матір'ю. 1323 році після смерті Фрідріха I успадкував усі його землі, проте суто номінально (фактично керування продовжувала здійснювати Єлизавета). Реальну владу перебрав лише у 1329 році.

У 1338 році з метою приборкання дрібних феодалів та землевласників, а також своїх васалів Тюрингії, Фрідріх II оголосив мирну декларацію. Це викликало внутрішнє збурення. Втім правитель продовжував політику на зміцнення свого становища в Тюрингії. З 1339 року став карбувати срібний майсенський гріш за зразком празького.

У 1342 році проти Фрідріха II виступили його васали — графи Шварцбургу, Веймар-Орламюнде й Гонштайну. Тому війна отримала назву графської. До ворогів Веттіна доєднали фогти Гери й Плауена, майнцький архієпископ Генріх III Фірнебург. На бік Фрідріха II стало місто Ерфурт. До 1345 року оружно та дипломатією Веттін зумів здолати своїх ворогів, більшість графів втратили імперський статус й визнали владу Фрідріха II.

У 1346 році після смерті імператора Людвіга IV Віттельсбаха відкинув пропозицію боротися за корону, не сподіваючись на широку підтримку в Німеччині. У 1347 році на виборах короля Німеччини підтримав кандидатуру Карла Люксембурга. 1348 року в Бауцені уклав з останнім союзний договір. Помер у 1349 році, поховано в цистерціанському монастирі Альтцелла (місто Носсен). Йому спадкував син Фрідріх III.

Родина

Дружина — Матильда (Мехтильда), донька Людвіга IV Віттельсбаха, імператора Священної Римської імперії

Діти:

• Єлизавета (1329—1375), дружина Фрідріха V Гогенцоллерна, бургграфа Нюрнбергу
• Фрідріх (1330)
• Фрідріх (1332—1381), маркграф Майсену і ландграф Тюрингії
• Балтазар (1336—1406), маркграф Майсену і ландграф Тюрингії
• Беатриса (1339—1399), дружина Бернгарда IV Анхальт-Бернбургу
• Людвіг (1341—1382), архієпископ Майнцький в 1373—1381 роках, архієпископ Магдебурзький 1381—1383 роках
• Вільгельм (1343—1407), маркграф Майсену, ландграф Тюрингії
• Анна (1345—1363), черниця в Зайсліце
• Клара (1345)

Джерела

• Harald Schieckel: Friedrich II. der Ernsthafte. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 520
• Rogers, Clifford J. (2010). The Oxford Encyclopedia of Medieval Warfare and Military Technology, Volume 3. Oxford: Oxford University Press. p. 190. ISBN 978-0195334036.