Loading AI tools
португальський художник, архітектор, есеїст, історик (1517-1584) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франсі́шку д'Оланда (порт. Francisco d'Olanda, Francisco d'Ollanda; 6 вересня 1517, Лісабон — 19 червня 1585, Лісабон), також відомий як Франсішку де Оланда, Франциск Голландський (порт. Francisco de Holanda; англ. Francesco d'Olanda[4], Francis of Holland[5]) — португальський придворний художник і скульптор короля Жуана III, а пізніше — Себаштіана. Написав роботу, яка вважається першим трактатом про портретний живопис у Європі — «Do tirar pólo natural» (1549)[6]. Вважається однією з найважливіших постатей португальського Відродження, також був есеїстом, архітектором та істориком. Він представляв зрозумілу реальність Святої Трійці через «гіпотетичний» синтаксис геометричних фігур[7]. Він наполягав на контрасті між ідеальною площиною, безтілесною формою та «недосконалою копією в земній зоні». Його візуальна мова демонструвала суміш неоплатонізму, християнської каббали і, нарешті, луллізму[8]. В освіті Франсиско де Оланда наголошував на математиці та геометрії, випереджуючи реформи Клавія кінця XVI століття[9]. Сільві Десварт сказала, що «Франсішку де Оланда відводить привілейоване місце космографії та астрології в освіті художника. Нарівні з геометрією, математикою та перспективою, він рекомендував їх… щоб досягти небес у надії одного дня прибути до Емпіреї та усвідомити божественні роботи»[10].
| Франсішку д'Оланда | |
|---|---|
| порт. Francisco de Holanda | |
 «Франциско д'Оланда — автопортрет», бл. 1573 (De Aetatibus Mundi Imagines) | |
| Народився | 6 вересня 1517 Лісабон, Португалія |
| Помер | 19 червня 1584[1] (66 років) Лісабон, Португалія |
| Країна | .svg){kind=small} Португальське королівство |
| Діяльність | мистецтвознавець, архітектор, ілюстратор рукописів, скульптор, художник, історик |
| Галузь | архітектура[2], малярство[2], історія[2], скульптура[2] і літературна діяльністьd[2] |
| Знання мов | португальська[3] |
| Батько | Антоніо де Оландаd |
Франсішку де Оланда народився в Лісабоні, Португалія, 6 вересня 1517 року. Він почав свою кар'єру мініатюриста у віці 20 років. Його батько, Антоніу де Оланда (порт. António de Holanda), також був королівським мініатюристом. Франсішку навчався в Італії між 1538 і 1547 роками, де він часто відвідував зустрічі з Вітторією Колонна, однієї з видатних особистостей італійського Відродження. Колонна надала йому доступ до декого з найбільших художників того періоду, таких як Парміджаніно, Джамболонья та, що найважливіше, Мікеланджело, який познайомив його з класицизмом. Франсішку дуже любив компанію Мікеланджело і не хотів із ним розлучатися, що було втомливо літньому митцеві[5].
У віці 30 років він повернувся до Португалії та отримав різні замовлення від правлячого короля Португалії, кардинала-архієпископа Евори, а пізніше від короля Жуана III (1521—1557) і короля Себаштіана (1568—1578). Франсішку помер у Лісабоні, Португалія, 19 червня 1585 року у віці 68 років.
.png)
Франсішку де Оланда прийняв естетичні цінності Відродження. Його картини яскраво виражали прагнення стимулювати особисту оригінальність і забезпечити зв'язок між природою (чистим дзеркалом Творця) і античними майстрами величі, симетрії, досконалості та пристойності. Більшість із цих цілей можна побачити в його трактаті з трьох частин про природу мистецтва «Про стародавній живопис» (порт. Da Pintura Antiga), 1548. Друга частина цього трактату містить чотири діалоги, імовірно з Мікеланджело[11]. Тут його пристрасть до класицизму була висунута на перший план, оскільки він передав суть творчості Мікеланджело та сучасного мистецького руху в Римі.
Франсішку відзначився серією малюнків за наказом португальського короля Жуана III. Ці малюнки були присвячені старовинам Італії та були виконані між 1540 і 1547 роками[12], завдяки його дослідженням щодо відродження археологічної спадщини Риму та італійського мистецтва в першій половині XVI століття.
Франсішку був автором фасаду церкви Богоматері Благодатної (порт. Igreja de Nossa Senhora da Graça) в Еворі. Він також написав кілька портретів, не всі з яких збереглися[13][14].
Франсішку написав перше есе про урбаністичність на Піренейському півострові «Про будівництво, якого бракує місту Лісабону» (порт. Da fábrica que falece à cidade de Lisboa), а також створив De aetatibus mundi imagines і Antigualhas.
Франсишку де Оланда був автором:
1548 року Франсішку д'Оланда завершив свій трактат «Da Pintura Antiga» («Про античний живопис») із двох частин. Тут знайшла вираження його пристрасть до класицизму, у трактаті висвітлено суть творчості Мікеланджело і мистецького руху в Римі другої половини XVI ст. Цю роботу, однак, опублікували лише через три століття; присвячена португальському королю Жуану III. Рукопис зараз належить Королівській бібліотеці Мадрида. Частково саме завдяки їй стало можливим ідентифікувати роботу художника Нуну Гонсалвіша.
У першій частині йдеться про всі жанри та способи живопису, а у другій частині трактату містилися т. зв. «Римські діалоги» або «Діалоги з Мікеланджело»[15]. Ці «діалоги» стосувалися періоду розпису Сікстинської капели (фреска «Страшний суд»). Книга була опублікована тільки у 1896 році (Francisco D'Ollanda, Quatro Dialogos Da Pintura Antiga, Porto, 1896), перший переклад італійською — 1926[16], англійською — 1928[17].
Джон Аддінґтон Сімондз, історик культури, описував «Діалоги» так[5]:
 |
Написані в химерному стилі шістнадцятого століття, в якому дивним чином поєднувалися реальні обставини та факти з міркуваннями автора, ці есе представляють яскраву картину бесід Буонарроті з Вітторією Колонною та її друзями. Діалоги поділені на чотири частини, три з яких містять детальний опис трьох недільних розмов у монастирі Сан-Сільвестро на Монте-Кавалло
Оригінальний текст (англ.) Written in the quaint style of the sixteen century, which curiously blent actual circumstance and fact with the author's speculation, these essays present a vivid picture of Buonarroti's conferences with Vittoria Colonna and her friends. The dialogues are divided into four parts, three of which profess to give a detailed account of three several Sunday conversations in the Convent of S. Silvestro on Monte Cavallo |
 |
Ці діалоги з Мікеланджело дають можливість краще зрозуміти Мікеланджело та його позицію щодо мистецтва[18].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
