Фор Гнассінгбе
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Фор Ессозімна Гнассінгбе (фр. Faure Essozimna Gnassingbé; нар. 6 червня 1966(19660606), Афагнан, префектура Лакс, Того) — тоголезький державний й політичний діяч, президент Того з 5 по 25 лютого і з 4 травня 2005 року, колишній міністр телекомунікацій, шахт і обладнання. Голова партії «Об'єднання тоголезького народу». Фор Гнасінгбе, син багаторічного авторитарного правителя Ейядеми Гнассінгбе, після закінчення навчання за кордоном розпочав свою політичну кар'єру депутатом парламенту, а в 2003 став членом уряду. 5 лютого 2005 після смерті свого батька, порушивши Конституцію та за активного сприяння армії захопив владу і став главою держави.
Фор Ессозімна Гнассінгбе фр. Faure Essozimna Gnassingbé | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
з 4 травня 2005 | ||||
Попередник: | Еядема Гнассінгбе | |||
Народження: |
6 червня 1966(1966-06-06) (58 років) Того | |||
Країна: | Того | |||
Освіта: | Університет Париж IX і The George Washington University School of Businessd | |||
Ступінь: | доктор наук | |||
Партія: | Об'єднання тоголезького народуd | |||
Батько: | Еядема Гнассінгбе | |||
Мати: | Sabine Mensahd | |||
Нагороди: | ||||
Державний переворот викликав протести з боку міжнародної спільноти, особливо Африканського Союзу і Економічного співтовариства західноафриканських держав. Під тиском і впливом введених санкцій, Гнассінгбе звільнив пост глави держави і погодився на проведення президентських виборів. Спірне голосування, що пройшло в квітні 2005 року в атмосфері насильства, заворушень і протестів опозиції, принесло йому перемогу і повернуло йому владу. У березні 2010 й квітні 2015 років він знову переобирався президентом, однак опозиція в обох випадках звинувачувала владу у фальсифікації.
Зовнішня політика президента Гнассінгбе заснована на принципі неприєднання. Він підтримує хороші відносини з країнами регіону, проводить активну співпрацю з Францією, Німеччиною та Китаєм. Хоча під час його президентства відбувається поступове поліпшення захисту прав людини, однак в Того до тепер трапляються випадки обмеження свободи слова та безкарності державних сил безпеки.