Феррарське герцогство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ферра́рське ге́рцогство (лат. Ducatus Ferrariensis) — герцогство в Північній Італії, зі столицею у місті Феррара, що існувало у 1471—1598 роках. Васал Святого Престолу і Папської держави. Керувалося феррарськими герцогами з Естенського дому, які також правили Герцогством Модени та Реджо як васали Священної Римської імперії. Створене 1471 року на основі Феррарської сеньйорії цього дому, коли папа Павло II надав її володарю і своєму васалу, естенському маркізу Борсо, титул феррарського герцога. Управлялося спадкоємцями цього герцога: Ерколе I (1471—1505), Альфонсо I (1505—1534), Ерколе II (1534—1559) і Альфонсо II (1559—1597). Стало одним із найкрупніших центрів італійського Ренесансу. Панівною релігією було католицьке християнство; мовою діловодства — латина; мовою спілкування — емілійські говори італійської мови. Перестало існувати після смерті останнього герцога, який не мав спадкоємців. 1598 року землі герцогства відійшли Папській державі.
|