Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фердина́нд фон Ке́ттлер (нім. Ferdinand von Kettler; 1 листопада 1655 — 4 травня 1737[1]) — герцог Курляндії і Семигалії (1730–1737). Останній голова герцогства з німецької династії Кеттлерів. Імперський князь Священної Римської імперії[3]. Син Якова Кеттлера. Помер у Данцигу, Пруссія.
Фердинанд Кеттлер | ||
Портрет Кеттлера | ||
| ||
---|---|---|
1730 — 4 травня 1737[1] | ||
Попередник: | Фрідріх-Вільгельм Кеттлер | |
Наступник: | Ернст-Йоганн Бірон | |
Народження: |
1 листопада 1655 Мітава, Семигалія | |
Смерть: |
4 травня 1737 (81 рік) Данциг, Пруссія[1] | |
Поховання: | Мітавський палац | |
Національність: | німець | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | лютеранин | |
Рід: | Кеттлери | |
Батько: | Яків Кеттлер[2] | |
Мати: | Луїза-Шарлотта[2] | |
Шлюб: | Johanna Magdalene of Saxe-Weissenfelsd | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1686—1689 | |
Приналежність: | Бранденбург-Пруссія | |
Рід військ: | Прусська армія | |
Звання: | полковник | |
Командував: | Курляндський піхотний полк | |
Битви: | Велика турецька війна | |
Нагороди: | ||
Фердинанд Кеттлер народився 1 листопада 1655 року, в Мітаві, в родині Якова Кеттлера, герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Луїзи-Шарлотти Бранденбурзької.
У 1658—1660 роках, під час шведського Потопу, хлопець разом із сім'єю утримувся у шведському полоні в Ризі, а згодом в Івангороді.
Після смерті батька в 1682 році, герцогство перейшло старшому братові Фердинанда — Фрідріху-Казимиру. Сам Фердинанд поступив на службу до війська Бранденбург-Пруссії. У вересні 1686 року він став полковником Курляндського піхотного полку, яким командував його покійний брат Олександр. Фердинанд керував підрозділом до 1689 року, беручи участь у Великій турецькій війні. Згодом він дослужився до чину генерал-лейтенанта.
1698 року Фрідріх-Казимир помер, внаслідок чого перестол перейшов його малолітньому сину Фрідріху-Вільгельму. Мати хлопчика і Фердинанд стали його опікунами, регентами герцогства.
З початком Великої Північної війни в 1700 році, Фрідріх брав участь у боях під Ригою. Після поразки в битві на Дюні він утік до Данцигу, де прожив до кінця життя. Ландаг герцогства відмовився визнавати за Фердинандом права герцога.
Коли Фрідріх-Вільгельм, чоловік Анни Іванівни, раптово помер, Фердинанд залишився єдиним кандидатом на пост герцога з дому Кеттлерів. Але він не відважувався повертатися на батьківщину. Номінально герцогством керувала регентша Анна Іванівна, а фактично — російський посол Петро Бестужев. 1725 року Ландаг обрав новим герцогом Моріца Саксонського, проте він невдовзі покинув Курляндію через негаразди із російською імперською адміністрацією.
1730 року 75-річний Фердинанд одружився із молодою Йоганною-Магдалиною Саксен-Вейссенфельс. Того ж року Анна Іванівна зійшла на царський престол і Фердинанд був визнаний герцогом. 1736 року польський король Август ІІІ таємно пообіцяв герцогство Ернсту-Йоганну Бірону, коханцеві Анни, й мав великий вплив на куряляндські справи.
Фердинанд Кеттлер помер 4 травня 1737 року, в Данцигу, у віці 84 років. Він не мав дітей, тому Ландаг обрав Ернста-Йоганна Бірона новим герцогом.
8. Готтгард, курляндський герцог | ||||||||||||||||
4. Вільгельм, курляндський герцог | ||||||||||||||||
9. Анна, мекленбурзька принцеса | ||||||||||||||||
2. Яків, курляндський герцог | ||||||||||||||||
10. Альбрехт-Фрідріх, прусський герцог | ||||||||||||||||
5. Софія, прусська принцеса | ||||||||||||||||
11. Марія-Елеонора, клевська принцеса | ||||||||||||||||
1. Фердинанд, курляндський герцог | ||||||||||||||||
12. Йоганн-Сигізмунд, бранденбурзький маркграф | ||||||||||||||||
6. Георг-Вільгельм, бранденбурзький маркграф | ||||||||||||||||
13. Анна, прусська принцеса | ||||||||||||||||
3. Луїза-Шарлотта, бранденбурзька принцеса | ||||||||||||||||
14. Фрідріх IV, пфальцський курфюрст | ||||||||||||||||
7. Єлизавета-Шарлотта, пфальцська принцеса | ||||||||||||||||
15. Луїза-Юліанна, нассау-оранська принцеса | ||||||||||||||||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.