Феофан Прокопович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Феофан (Єлеазар, Єлисей) Прокопо́вич (також: Теофан Прокопович; 18 червня 1677 або 1681, Київ[1][2]— 19 вересня 1736, Санкт-Петербург[3]) — український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець — гуманіст, ректор Київської академії (1710—1716); архієпископ Псковсько-Великолуцький та Нарвський[ru] (1718—1725), Великоновгородський[ru] (1725—1736). У 1721 році підказав московському цареві Пьотру I запровадити нову зманіпульовану назву для Московського царства, вкравши греко-візантійську назву Руси — «Росія» (грец. Ρωσία), звідки й з'явилася так звана «Всеросійська імперія».
Феофан (Єлисей) Прокопович | |
---|---|
Основні відомості | |
Ім'я при народженні: | Єлеазар Прокопович |
Народження |
18 червня 1677(1677-06-18) Київ |
Країна: |
Гетьманщина Російська імперія |
Альма-матер: | Києво-Могилянська колегія |
Заклад: | Києво-Могилянська колегія |
Конфесія: | православ'я Константинопольського Патріархату, УГКЦ, РПЦ МП |
Смерть: | 19 вересня 1736(1736-09-19) (59 років) |
Санкт-Петербург | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | поет, священник, філософ, політик |
Основні інтереси: | теологія |
Звання: | професор |
Титул: | ігумен, єпископ, архієпископ |
Додаткова інформація: | двічі приймав монашество, двічі міняв конфесії; ректор Києво-Могилянської академії |
Феофан Прокопович у Вікісховищі | |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Феофан Прокопович — визначний діяч епохи бароко. Його праці дотичні фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології. Як прихильник деспотичного царя Пьотра І він був автором теорії перетворення та модернізації Московського царства у нову імперію московитів в дусі освіченого абсолютизму й реформування церкви, котра підпорядковувалася б владі самодержця[4].