Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації

Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації (ФСК РФ) — федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, що здійснював керівництво контррозвідувальною діяльністю в 1993–1995 роках.

Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації (ФСК РФ) рос. Федеральная служба контрразведки Российской Федерации (ФСК РФ)
Загальна інформація:
Тип:	спецслужба
Юрисдикція:	Росія
Дата заснування:	21 грудня 1993
Дата ліквідації:	12 квітня 1995
Відомство-попередник:	МБ РФ
Відомство-наступник:	Федеральна служба безпеки Російської Федерації
Структура:
Керівна організація:	Президент Російської Федерації
Кількість співробітників:	75 000
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири:	Москва, Луб'янська площа 55°45′40.4″ пн. ш. 37°37′34.4″ сх. д.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації (ФСК РФ)

Відповідно до Положення про Федеральну службу контррозвідки Російської Федерації^[1], завданнями органів контррозвідки були: виявлення, попередження і припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб і організацій проти Російської Федерації; добування розвідувальної інформації про загрози безпеки Російської Федерації; забезпечення Президента Російської Федерації інформацією про загрози безпеки Російської Федерації; боротьба з тероризмом, незаконним обігом зброї та наркотичних засобів, незаконними збройними формуваннями, а також незаконно створеними або забороненими громадськими об'єднаннями, які посягають на конституційний лад Російської Федерації; забезпечення в межах своєї компетенції збереження державних секретів Російської Федерації; контррозвідувальне забезпечення оперативного прикриття державного кордону Російської Федерації^[2].

Історія

21 грудня 1993 року російський президент Єльцин Б. Н. підписав указ № 2233 «Про скасування Міністерства безпеки РФ і про створення Федеральної служби контррозвідки Російської Федерації»^[3]. До складу ФСК увійшли практично всі підрозділи скасованого міністерства безпеки, за винятком прикордонних військ, виділених в самостійну Федеральну прикордонну службу Російської Федерації.

5 січня 1994 року було затверджено положення^[4] про службу і структуру центрального аппарату ФСК: директор, 5 заступників директора (включаючи одного першого), колегія з 11 осіб, 18 управлінь, секретаріат і Центр громадських зв'язків. У липні 1994 року в складі центрального апарату з'явилося управління шифрувального і спеціального зв'язку. У січні 1995 року кількість посад заступника директора було збільшено до шести.

3 квітня 1995 року було підписано закон № 40-ФЗ «Про федеральну службу безпеки»^[5], який набув чинності 12 квітня 1995 року. Відповідно до нього, указом президента Російської Федерації від 23 червня 1995 року № 633^[6], з 12 квітня 1995 року, ФСК була перейменована в Федеральну службу безпеки Російської Федерації, при цьому не проводилося організаційно-штатних заходів, співробітники служби (включаючи директора і його заступників) залишалися на своїх посадах без перепризначень і переатестації.

Керівництво ФСК

• Голушко Микола Михайлович — (21 грудня 1993 — 28 лютого 1994), генерал-полковник;
• Степашин Сергій Вадимович — (3 березня 1994 — 30 червня 1995), генерал-лейтенант.

Структура центрального апарату

• Управління контррозвідувальних операцій;
• Управління з контррозвідувального забезпечення стратегічних об'єктів;
• Управління військової контррозвідки;
• Управління економічної контррозвідки;
• Управління по боротьбі з тероризмом;
• Інформаційно-аналітичне управління;
• Оперативно-пошукове управління;
• Організаційно-інспекторської управління;
• Управління оперативно-технічних заходів;
• Управління науково-технічного забезпечення;
• Управління кадрів;
• Управління власної безпеки;
• Секретаріат;
• Договірно-правове управління;
• Управління реєстрації та архівних фондів;
• Управління шифрувальної і спеціального зв'язку (з липня 1994 р);
• Центр громадських зв'язків;
• Управління матеріально-технічного забезпечення;
• Фінансово-економічне управління;
• Військово-медичне управління;
• Військово-будівельне управління.

Див. також

• Департамент контррозвідки Служби безпеки України

Примітки

1. «ПОЛОЖЕНИЕ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» (рос.)
2. «ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» (рос.)
3. «Об упразднении Министерства безопасности Российской Федерации и создании Федеральной службы контрразведки Российской Федерации» (рос.)
4. Указ Президента России № 19 от 5 января 1994 г. «Об утверждении положения о Федеральной службе контрразведки Российской Федерации»(рос.)
5. Федеральный закон от 3 апреля 1995 г. N 40-ФЗ «О федеральной службе безопасности» (с изменениями и дополнениями) (рос.)
6. Указ Президента Российской Федерации от 23 июня 1995 № 633 «О первоочередных мерах по реализации Федерального закона „Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации“» (рос.)

Джерела

• Прохоров Д.П. Разведка от Сталина до Путина. — СПб. : Издательский дом «Нева», 2004. — 416 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7654-3753-2.(рос.)

Посилання

• История ФСБ (рос.)