Успенський собор (Варна)

Успе́нський собо́р (болг. «Катедрален храм Успение на Пресвета Богородица» або Катедрален храм «Успение Богородично») — найбільший храм міста Варна у Болгарії і катедральний собор Варненської митрополії Православної церкви Болгарії.

Успенський собор
43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д.
Тип споруди	кафедральний собор[d] і будівля
Розташування	Болгарія, Варна
Архітектор	В.Маас
Початок будівництва	1880
Кінець будівництва	1886
Будівельна система	хрестово-купольна
Стиль	Еклектика з елементами візантійського та готичного стилів
Належність	Болгарська православна церква
Єпархія	Варненська та Велико-Преславська єпархія БПЦ
Епонім	Успіння Богородиці
Успенський собор (Варна) (Болгарія)
Успенський собор у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Успенський собор.

Розташований в центрі міста на площі Кирила і Мефодія. Тринефний баневий собор був офіційно відкритий у 1886 році як пам'ятник звільненню Варни від османського панування. Належить до кафедри митрополита Варненського^[1].

Величністю еклектичного силуету, з елементами візантійської і готичної архітектури, храм домінує в загальноміському силуеті.

Автор проєкту (1883) — архітектор Василь Маас із м. Одеса , автор реконструкції дзвіниці  (1941) — архітектор С. Попов^[2].

Храм знаменитий чудовим зібранням ікон, фресок і вітражів. Більшість фресок всередині написано вже після Другої світової війни. Під час недільних та святкових богослужінь тут можна почути спів найвідомішого болгарського чоловічого хору. У вечірній і нічний час храм підсвічується^[3].

Примітки

1. Успенский собор/Варна/Болгария/Европа :: Достопримечательности мира — WorldPOI. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 11 липня 2016.
2. Тонев, Любен (1969). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРИ (рос.) . Българската Академия на науките. с. Софія, кв. Гео Милев.
3. Виртуальная Европа/Варна

Посилання

• Катедрален храм-паметник «Успіння Пресвятия Богородиці» (болг.)