Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Уранілкарбонат — неорганічна сполука з формулою UO2CO3. Ця речовина, яка в природних умовах зустрічається у вигляді мінералу резерфордину, складається з уранілу (UO22+) і карбонату (CO32-). Як і більшість солей уранілу, ця сполука є полімером, кожен центр урану(VI) зв'язаний з вісьмома атомами кисню[1]. Продукти гідролізу резерфордину також містяться як у мінеральних, так і в органічних фракціях вугілля та його летючої золи та є основним компонентом урану у хвостових водах, що просочуються.[2]
Уранілкарбонат | |
---|---|
Уранілкарбонат | |
Назва за IUPAC | Uranyl carbonate |
Інші назви | Uranyl Carbonate |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 12274-95-2 |
PubChem | 18364468 |
SMILES | C(=O)([O-])[O-].O=[U+2]=O |
InChI | InChI=1S/CH2O3.2O.U/c2-1(3)4;;;/h(H2,2,3,4);;;/q;;;+2/p-2 |
Властивості | |
Молекулярна формула | UO2(CO3) |
Молярна маса | 330 g/mol |
Густина | 5.7 g/cm3 |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Існує багато уранілкарбонатів, з яких резерфордин має найпростішу стехіометрію. Більшість уранілкарбонатів містить додаткові компоненти, включаючи воду та різноманітні аніони та катіони.[3]
Загальний метод концентрування урану з розчину використовує розчини уранілкарбонатів, які пропускають через шар смоли, де комплексні іони переносяться в смолу шляхом іонного обміну з негативним іоном, таким як хлорид. Після накопичення уранового комплексу на смолі уран елюють розчином солі, а потім осаджують в іншому процесі.
Уранілкарбонати включають:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.