Loading AI tools
етнічна група З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Українська діаспора Хорватії.
 | У цій статті відсутній вступний розділ, що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. |
Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сисацько-Мославинської жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.
Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сибинь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.
Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».
За усташівської Хорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А. Павелича, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждині «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.
Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів-українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства «Кобзар» (Загреб)[1], «Осієк»[2] («Думки з Дунаю», «Літопис Союзу русинів і українців РХ», журнал для дітей «Віночок», «Хвилі з Дунаю» — радіопередача українською мовою та русинським діалектом (Кожної неділі по Хорватському радіо «Вуковар»)[3][4].
.JPG)
За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71 %) та русинів (87 %) Хорватії належать до католицької церкви (переважно — східного обряду).
За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є:
Релігійний склад українців Хорватії за даними перепису населення 2011 року:
| чисельність | католики | православні | протестанти | інші християни | східні релігії | інші релігії | агностики | атеїсти, нерелігійні | не вказано | невідомо | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 1 878 | 1 339 | 341 | 6 | 14 | 2 | 1 | 18 | 87 | 68 | 2 |
| 100,0 % | 71,3 % | 18,2 % | 0,3 % | 0,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,0 % | 4,6 % | 3,6 % | 0,1 % |
Основні місця проживання русинів у Хорватії станом на 2001 рік
Релігійний склад русинів Хорватії за даними перепису населення 2011 року:
| чисельність | католики | православні | протестанти | інші християни | східні релігії | інші релігії | агностики | атеїсти, нерелігійні | не вказано | невідомо | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Русини | 1 936 | 1 692 | 89 | 11 | 25 | - | - | 18 | 75 | 25 | 1 |
| 100,0 % | 87,4 % | 4,6 % | 0,6 % | 1,3 % | 0,9 % | 3,9 % | 1,3 % | 0,1 % | |||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
