Туре Андре Флу

Ту́ре А́ндре Флу (норв. Tore Andre Flo, нар. 15 червня 1973, Стрюн) — норвезький футболіст, що грав на позиції нападника зокрема за лондонське «Челсі» та національну збірну Норвегії. Після завершення ігрової кар'єри — тренер.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Флу.

Туре Андре Флу
Туре Андре Флу
Особисті дані
Народження	15 червня 1973(1973-06-15) (51 рік)
	Стрюн, Норвегія
Зріст	193 см
Вага	86 кг
Громадянство	Норвегія
Позиція	Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993–1994 «Согндал» 44 (21) 1995 «Тромсе» 26 (18) 1996–1997 «Бранн» 40 (28) 1997–2000 «Челсі» 112 (34) 2000–2002 «Рейнджерс» 53 (29) 2002–2003 «Сандерленд» 29 (4) 2003–2005 «Сієна» 63 (13) 2005–2006 «Волеренга» 24 (4) 2007–2008 «Лідс Юнайтед» 23 (4) 2008–2009 «Мілтон-Кінс Донс» 13 (0) 2011–2012 «Согндал» 22 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1993–1995 Норвегія U-21 28 (15) 1995–2004 Норвегія 76 (23)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2013–2017 «Челсі» (мол.) 2014 Норвегія U-18 (помічник)
Звання, нагороди
Нагороди	Kniksen of the Yeard (1998)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Його брати Юстейн Флу, Ярл Флу та двоюрідний брат Говар Флу також футболісти.

Клубна кар'єра

Розочавши кар'єру в клубі з рідного міста, форвард в 1993 році переїхав в «Соґндал», де вже грали його старші брати — Йостейн Флу та Ярл Флу. За два сезони Туре-Андре забив 21 гол в 44 іграх, а коли «Согндаль» залишив еліту, перейшов в «Тромсе». 18 голів нападника в 26 іграх сезону 1995 привернули увагу тренерів як національної збірної, так і низки сильніших клубів. Для початку Туре-Андре переїхав в Берген, де півтора сезони грав за «Бранн»^[1], продовжуючи демонструвати непогану результативність. Втім, гра його в останні місяці перебування в команді викликала незадоволення вболівальників, які вважали, що думками він вже не в Норвегії. Підставами для цього був інтерес збоку лондонського «Челсі».

В підсумку нападник норвезької збірної дістався лондонцям лише за 300 тисяч фунтів. Це пояснювалося тим, що згідно з «правилом Босмана», в кінці 1997 року Туре-Андре міг покинути «Бранн» зовсім без компенсації^[2][3]. У першому ж своєму матчі у прем'єр-лізі Флу відзначився голом, і надалі регулярно виходив в основному складі лондонського клубу. Сезон 1997—98 став для «Челсі» дуже вдалим — клуб завоював 4-е місце в чемпіонаті, Кубок англійської ліги, а також Кубок володарів кубків. У наступному році результативність Фло дещо знизилася (10 голів проти 15 роком раніше), його місце в основі на деякий час переходило до П'єрлуїджі Казірагі^[4], проте клуб завоював 3-є місце і право участі в Лізі чемпіонів.

Сезон 1999—00 став одним з найуспішніших у кар'єрі Флу. Він забив 19 голів за «Челсі», допоміг клубу виграти Кубок Англії і дійти до чвертьфіналу Ліги Чемпіонів, де в пам'ятних матчах проти «Барселони» забив два м'ячі вдома і один на виїзді (зустрічі закінчилися з рахунком 3:1 і 1:5 відповідно). Втім, у міжсезоння 2000 року «Челсі» придбав Джиммі Флойда Гассельбайнка і Ейдура Гудйонсена, Туре-Андре знову опинився на лаві запасних^[4] і негайно попросив виставити його на трансфер.

Зігравши за лондонців 163 гри в чемпіонаті (включно з 69 виходами на заміну) і забивши 50 м'ячів, у листопаді 2000 року Флу перейшов в «Рейнджерс»^[5]. Трансфер розміром 12 мільйонів фунтів став найдорожчим за всю історію для норвезьких футболістів та чемпіонату Шотландії^[6], а також найприбутковішим для «Челсі» (останнє досягнення в 2007 році побив Ар'єн Роббен). Флу забив у першому ж матчі, в якому «Рейнджерс» розгромив своїх головних суперників з «Селтіка» з рахунком 5:1, і в новому чемпіонаті знов став демонструвати результативність, порівнянну з тією, що в нього була в Норвегії. Втім, для вимогливих шотландських уболівальників навіть цього було мало, враховуючи суму, в яку скандинав обійшовся клубу з Глазго.

Надовго Флу в Шотландії не затримався. «Сандерленд» намагався знайти заміну Ніаллу Квінну, тому в останній день трансферного вікна перед сезоном 2002—03 за 10 мільйонів викупив трансфер Туре-Андре у «Рейнджерса»^[7][8]. Флу бачили на місці стовпа поруч з в'юнким Кевіном Філліпсом, однак ця роль не повністю йому підходила. Знову забивши в дебютному матчі проти «Манчестер Юнайтед», незабаром Флу втратив довіру тренерів і свою гру і так до кінця сезону не зміг їх знайти^[9] — на його рахунку виявилося лише 4 м'ячі в 29 іграх прем'єр-ліги. «Сандерленд» вилетів і в рамках погашення боргів розірвав контракт з нападником.

Два роки після цього Флу відіграв в італійській «Сієні»^[10], де проявив себе вельми корисним гравцем, хоча як і раніше забивав порівняно мало (13 голів в 63 матчах). Незважаючи на довіру тренерів, справи Туре-Андре на півдні Європи складалися не зовсім добре — його родина воліла жити у Великій Британії. У 2005 році Фло був близький до переходу в «Квінз Парк Рейнджерс», однак замість цього опинився на батьківщині у «Волерензі»^[11]. Півтора сезону, проведені в Осло, Флу переслідували травми, голи він забивав достатньо рідко^[12], тому контракт з ним у результаті не був продовжений.

Наступним клубом норвежця став «Лідс Юнайтед»^[13] , очолюваний Деннісом Вайсом, колишнім партнером Флу по «Челсі»^[14] . Півтора року в «Лідсі» виявилися важкими для норвежця та клубу — «Лідс» вилетів навіть із другого дивізіону, Туре-Андре знову виявився жертвою травм, він мало грав і забивав (23 гри і 4 м'ячі). У результаті 11 березня 2008 Флу оголосив про завершення футбольної кар'єри^[15].

Проте 21 листопада 2008 року було оголошено про повернення Туре-Андре в футбол — в команду «Мілтон Кінс Донс»^[16]. Флу справді підписав контракт до кінця сезону. Виступ за клуб вдалим не вийшло, Флу так і не забив жодного голу. 19 травня 2009 року контракт був розірваний^[17].

У березні 2011 року оголосив про повернення до футболу, підписавши контракт із «Соґндалом»^[18]. Остаточно завершив ігрову кар'єру наступного 2012 року.

Виступи за збірну

Дебютувавши у збірній Норвегії в 1995 році, Флу зіграв за неї 76 ігор і забив 23 м'ячів. Піком його кар'єри в національній команді стала вольова перемога над збірною Бразилії в 1998 році, завдяки якій норвежці вийшли в плей-офф чемпіонату світу 1998 (у тому матчі Флу забив перший із двох голів своєї збірної). Флу закінчив виступати за збірну в 2004 році, бажаючи мати можливість приділяти більше часу сім'ї.

Кар'єра тренера

Протягом 2013–2017 років тренував одну з молодіжних команд «Челсі».

Паралельно 2014 року працював помічником головного тренера юнацької збірної Норвегії U-18.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Суперкубки			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1993	«Согндал»	1D	22	16	КН	?	?	-	-	-	-	-	-	22+	16+
1994		ЕС	22	5	КН	?	?	-	-	-	-	-	-	22+	5+
1995	«Тромсе»	ЕС	26	18	КН	?	?	КІ	2+	4	-	-	-	?	22+
1996	«Бранн»	ЕС	24	19	КН	?	?	КЧ	6+	2+	-	-	-	30+	21+
1997		ЕС	16	9	КН	?	?	-	-	-	-	-	-	16+	9+
Усього за «Бранн»			40	28		?	?		6+	2+		-	-	46+	30+
1997–98	«Челсі»	ПЛ	34	11	КА+КЛ	1+4	0+2	КЧ	5	2	СА	0	0	44	15
1998–99		ПЛ	30	10	КА+КЛ	3+3	0+1	КЧ	8	2	СУ	1	0	45	13
1999–00		ПЛ	34	10	КА+КЛ	6+1	1+0	ЛЧ	16	8	-	-	-	57	19
2000–01		ПЛ	14	3	КА+КЛ	0+1	0	КУЄФА	2	0	СА	0	0	17	3
Усього за «Челсі»			112	34		19	4		31	12		1	0	163	50
2000–01	«Рейнджерс»	ШПЛ	19	11	КШ+КШЛ	2+1	2+0	ЛЧ+КУЄФА	0	0	-	-	-	22	13
2001–02		ШПЛ	30	18	КШ+КШЛ	3+2	2+1	ЛЧ+КУЄФА	7	1	-	-	-	42	22
2002–03		ШПЛ	4	0	КШ+КШЛ	0	0	КУЄФА	0	0	-	-	-	4	0
Усього за «Рейнджерс»			53	29		8	5		7	1		-	-	68	35
2002–03	«Сандерленд»	ПЛ	29	4	КА+КЛ	2+1	0+2	-	-	-	-	-	-	32	6
2003–04	«Сієна»	A	33	8	КІ	4	0	-	-	-	-	-	-	37	8
2004–05		A	30	5	КІ	2	2	-	-	-	-	-	-	32	7
Усього за «Сієну»			63	13		6	2		-	-		-	-	69	15
2005	«Волеренга»	ЕС	8	0	КН	2	0	ЛЧ+КУЄФА	3+2	2+0	-	-	-	15	2
2006		ЕС	16	4	КН	2	0	ЛЧ	1	0	-	-	-	19	4
Усього за «Волеренгу»			24	4		4	0		6	2		-	-	34	6
2006–07	«Лідс Юнайтед»	ЧФЛ	1	1	КА+КЛ	1+0	0	-	-	-	-	-	-	2	1
2007–08		ФЛ1	22	3	КА+КЛ	0	0	-	-	-	-	-	-	22	3
Усього за «Лідс Юнайтед»			23	4		1	0		-	-		-	-	24	4
2008–09	«Мілтон-Кінс Донс»	ФЛ1	13	0	КА+КЛ	0	0	-	-	-	-	-	-	13	0
2011	«Согндал»	ЕС	9	2	КН	0	0	-	-	-	-	-	-	9	2
2012		ЕС	13	0	КН	1	0	-	-	-	-	-	-	14	0
Усього за «Согндал»			66	23		1+	0+		-	-		-	-	67+	23+
Усього за кар'єру			449	157		42+	13+		52+	21+		1	0	544+	191+

Статистика виступів за збірну

Досягнення та нагороди

Бранн

• Віце-чемпіон Норвегії: 1997

Челсі

• Володар Кубка Англії: 2000
• Володар Суперкубка Англії: 2000
• Володар Кубка Футбольної Ліги: 1998
• Володар Суперкубка УЄФА: 1998
• Володар Кубка Кубків УЄФА: 1998

Рейнджерс

• Володар Кубка Шотландії: 2002
• Володар кубка шотландської ліги: 2002