Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)
чоловічий православний монастир, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тро́їцько-Іллі́нський монасти́р — колишній православний монастир у Чернігові, у мальовничій околиці на Болдиних Горах; заснований близько 1069 року Антонієм Печерським.
| Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів) | |
|---|---|
 Троїцько-Іллінський монастир. Вигляд із дзвіниці | |
| 51°28′38″ пн. ш. 31°16′47″ сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, Чернігів |
| Стиль | Українське бароко |
| Вебсайт | oldchernihiv.com/troyitskiy-sobor |
  Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів) (Чернігівська область) | |
 | |
 Троїцько-Іллінський монастир у Вікісховищі | |
У 1069 році чернігівський князь Святослав Ярославич поставив над печерою Антонія Печерського, засновника чернецтва на Русі, дерев'яний храм Святого пророка Іллі. Так створився монастир. У середині ХІІ століття чернігівські зодчі на місці дерев'яної церкви побудували муровану тридільну однобанну Іллінську церкву, що існує і тепер. У 1237 році в результаті монголо-татрського погрому Чернігова монастирські будівлі були зруйновані. Монастир занепав в XIV столітті, частково зруйнувався, була засипана частина ходів та храм з кімітірією.
Відбудований у 1649 коштом чернігівського полковника Степана Пободайла, наказного гетьмана Лівобережної України. Загинув в бою під Старим Биховом у 1654 році і похований у Іллінській церкві, яку відновив. На той час монастир став відомим, як центр церковного малярства. 1654 року Григорій Констянтинович Дубенський, у чернецтві Геннадій, написав тут один із найвидатніших творів українського іконопису 17 століття - ікону Божої Матері для Іллінського монастиря. З другої пол. 17 століття Троїцько- Іллінський монастир був кафедрою чернігівських архієпископів.
З ініціативи архієпископа Лазаря Барановича, коштом чернігівського полковника Василя Дунін-Борковського, за допомогою також гетьмана Івана Мазепи, збудовано у 1679-1689 (остаточно 1695) величний собор Святої Трійці за проектом і під керівництвом архітектора Йоганна Баптіста, і відтоді монастир називався Троїцько-Іллінським. Собор побудовано у стилі західноєвропейського бароко. За композицією до собору близька чотириярусна дзвіниця, теж у стилі бароко[1]. Тоді ж упорядковано Іллінський печерний комплекс, який налічує: кілька ярусів підземних галерей, каплицю, келії та три підземні тридільні церкви: Преподобного Антонія, Преподобного Феодосія та Святого Миколи.
У другій половині 17 століття Троїцько-Іллінський монастир став одним із центрів українського літописання. Ієромонах Леонтій Боболинський завершив тут свій "Літописець, сі єсть Кройніка з різних авторов і историков многих...", куди ввійшли давні українські хронографи, листи, твори римських та грецьких істориків, уривки з литовських та польських хронік... У 1679 у монастир переведено Новгород-Сіверську друкарню, яка започаткувала "типографський двір" і Троїцько-Іллінський монастир став провідним центром друкарства України. З 1680 по 1721 рік тут було надруковано понад 100 видань, різної тематики і кількості. Видавництво за своєю різноманітністю поступалося лише Києву. У 1783 році надійшов указ про заборону будь-яких друків у Чернігові без московської цензури. Книгодрукування у монастирі припинолося у 1820 році[2].
У 1786 монастир закрито і перетворено на архієрейський дім. За радянської влади монастир, як церковний осередок, був ліквідований.
1942 року було створено жіночу монастирську громаду. Монастир як дівоча обітель діяв до 1962 року. З 1967 року Троїцько-Іллінський монастир входив до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Упродовж 1970-80-х років виконані реставраційні роботи на пам'ятках архітектури: дзвіниці 1775 року, Свято-Троїцькому соборі, Іллінській церкві. Нині на його території працює музей «Антонієві печери».
Із будівель збереглися та діють за призначенням:
- Іллінська церква (друга пол. 12 століття);
- Свято-Троїцький собор (твір архітектора Івана Баптисти);
- Введенська трапезна церква (1677-1679);
- Дзвіниця (1775).
На території монастиря, біля Свято-Троїцького собору, могила Глібова Леоніда Івановича. Недалеко, на Болдиній горі могила Михайла Коцюбинського.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
