![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Funeral_of_ruthenian_noble_by_Siemiradzki.jpg/640px-Funeral_of_ruthenian_noble_by_Siemiradzki.jpg&w=640&q=50)
Тризна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тризна — у давніх слов'ян (до 10 століття[1]) завершальна частина поховального обряду, яка складалася із жертвоприношення, військових ігор, бенкету на честь померлого[2]; пізніше, після прийняття християнства набула значення поховальних поминок.[1]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тризна (значення).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6e/Funeral_of_ruthenian_noble_by_Siemiradzki.jpg/640px-Funeral_of_ruthenian_noble_by_Siemiradzki.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Funeral_feast_of_russians_in_971_by_Siemiradzki.jpg/640px-Funeral_feast_of_russians_in_971_by_Siemiradzki.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/Trizna_1899.jpg/640px-Trizna_1899.jpg)
Тризна відбувалася деякий час і після похорону. Так, княгиня Ольга, погодившись на весілля з князем Малом, влаштувала перед весіллям тризну з древлянськими старшинами на могилі вбитого ними князя Ігоря, а коли ті повпивалися, наказала їх усіх перебити[3].
Тризна існувала не тільки у слов'ян, але й в інших народів[1].