![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1f/Map_of_Finland-en.svg/languk-640px-Map_of_Finland-en.svg.png&w=640&q=50)
Транспорт Фінляндії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Транспорт Фінляндії представлений автомобільним , залізничним
, повітряним
, водним (морським, річковим і озерним)
і трубопровідним
, у населених пунктах
та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 338 145 км² (65-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямау; максимальна дистанція з півночі на південь — 1150 км, зі сходу на захід — 505 км[2][3]. Географічне положення Фінляндії дозволяє країні контролювати сухопутні транспортні шляхи між скандинавськими країнами і північно-західною частиною Росії; морські транспортні магістралі в акваторії Балтійського моря для Естонії та Росії (Фінська затока), проходи до Ботнічної затоки (Аландські острови)[4].
Транспорт Фінляндії ![]() | |
---|---|
![]() Транспортна система Фінляндії (англ.) | |
Площа | 338,1 тис. км² (65-те) |
Рельєф | рівнинний |
Найвища точка | гора Халті (1328 м) |
Аеропортів | 148 (39-те) |
Автошляхів | 454,0 тис. км (16-те) |
Залізниць | 5,9 тис. км (32-ге) |
Узбережжя | 1250 км |
Водних шляхів | 8,0 тис. км (17-те) |
Трубопроводів | 1,7 тис. км |
Орган | Міністерство транспорту і зв'язку |
Голова | міністр Анне Бернер |