Транспорт Науру

Транспорт Науру
Транспорт Науру
	Транспортна система Науру (англ.)
Площа	21 км² (240-ве)
Рельєф	низовинний
Найвища точка	безіменна висота (61 м)
Аеропортів	1 (227-ме)
Автошляхів	30 км (220-те)
Узбережжя	30 км
Головний порт	Янґор
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Валдон Довійого

Транспорт Науру представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений . Площа країни дорівнює 21 км² (240-ве місце у світі)^[1]. Форма території країни — острівна компактна, трохи витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 5,7 км, зі сходу на захід — 5,5 км^[2]^[3]. Географічне положення Науру дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в східній частині акваторії Тихого океану між Південно-Східною Азією та Північною Америкою^[4].

Коротка інформація Транспорт Науру, Площа ...

Закрити

Докладніше: Автомобільний транспорт Науру

Загальна довжина автошляхів у Науру, станом на 2002 рік, дорівнює 30 км, з яких 24 км із твердим покриттям і 6 км без нього (220-те місце у світі)^[1].

Карта автошляхів Науру
Кільцева автодорога
Автошлях на Науру
Науруайські роверисти, 1917 рік

Див. також: Автошляхи Науру та Номерні знаки Науру

Науруайська гірничий фунікулер, 1908 рік
Транспортування фосфатів з родовища, 1975 рік

Докладніше: Цивільна авіація Науру

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (227-ме місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 5 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 38,8 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 7,79 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Карта-схема авіасполучення Науру
Аеропорт Науру

Науру є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — C2, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Науру мають літерний код ІКАО, що починається з — AN^[1].

Див. також: Авіакомпанії Науру та Аеропорти Науру

Докладніше: Водний транспорт Науру

Морський

Єдиний морський порт країни — порт Науру.

Гавань Айво
Гавань Анібаре
Навантаження фосфатів на суховантаж
"Enna G" Науруайських ліній, 1977 рік

Докладніше: Міський громадський транспорт Науру

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 20 серпня 2013 року міністерство в уряді Девіда Аденга очолював Валдон Довійого^[6].

Економіка Науру

[1]
Nauru : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
[2]
Атлас світу, 2005.
[3]
Дубович І. А., 2008.
[4]
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
[5]
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
[6]
Nauru : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Науру

Карти транспортної системи Науру на Вікісховищі.
Карти Науру^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Науру з часопису «Вокруг света».

[WF-1] [1]
Nauru : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] [2]
Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] [3]
Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] [4]
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] [5]
(англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] [6]
Nauru : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]