Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Транспорт Катару представлений автомобільним 
, повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 11 586 км² (166-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 185 км, зі сходу на захід — 90 км[2][3]. Географічне положення Катару дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи в акваторії Перської затоки[4].
Транспорт Катару  | |
|---|---|
 Транспортна система Катару (англ.) | |
| Площа | 11,6 тис. км² (166-те) |
| Рельєф | рівнинний |
| Найвища точка | пагорб Туваїр-ель-Гамір (103 м) |
| Аеропортів | 6 (178-ме) |
| Автошляхів | 9,8 тис. км (136-те) |
| Узбережжя | 563 км |
| Головний порт | Доха |
| Трубопроводів | 3,8 тис. км |
| Орган | Міністерство транспорту і зв'язку |
| Голова | міністр Ясім Сейф Ахмад аль-Султані |
Загальна довжина автошляхів у Катарі, станом на 2010 рік, дорівнює 9 830 км (136-те місце у світі)[1].
.jpg)
У країні, станом на 2013 рік, діє 6 аеропортів (178-ме місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 199 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 25,26 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 7,56 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].
Катар є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — A7, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Катару мають літерний код ІКАО, що починається з — OT[1].
Головні морські порти країни: Доха, Умм-Саїд, Рас-Лаффан. СПГ-термінали для експорту скрапленого природного газу діють в портах: Рас-Лаффан.
.jpg)
.jpg)
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 28 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (87-ме місце у світі), з яких: балкерів — 3, танкерів для хімічної продукції — 2, контейнеровозів — 13, газовозів — 6, нафтових танкерів — 4[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 6 (Кувейту — 6); зареєстровані під прапорами інших країн — 35 (Ліберії — 5, Маршаллових Островів — 29, Панами — 1)[1].
Загальна довжина газогонів у Катарі, станом на 2013 рік, становила 2 883 км; трубопроводів зрідженого газу — 90 км; нафтогонів — 745 км; продуктогонів — 103 км[1].
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 3 лютого 2016 року міністерство в уряді Абдалла ібн Насір ібн Халіфа аль-Тані очолював Ясім Сейф Ахмад аль-Султані[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
