Loading AI tools
низка подій Мексиканської революції, що відбулися в Мехіко від 9 по 19 лютого 1913 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Трагічна декада (ісп. Decena Trágica) — низка подій Мексиканської революції, що відбулися в Мехіко в період від 9 по 19 лютого 1913 року. Трагічна декада закінчилася зміщенням Франсіско Мадеро з посади президента і перемогою контрреволюційних сил.
Трагічна декада | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Мексиканська революція | |||||||
Повстанці-послідовники Фелікса Діаса в Мехіко під час заворушень проти Мадеро | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
(Лоялісти) Мадеристи |
(Повстанці) Порфіристи Реїсти Феліцисти | ||||||
Командувачі | |||||||
Лауро Віллар[en] Анхел Ортіс Монастеріо[es] Вікторіано Уерта Анхел Гарсія Пенья[es] Феліпе Анхелес[en] |
Фелікс Діас Бернардо Реєс † Мануель Мондрагон Ауреліано Бланке[es] Грегоріо Руїс[es] † Вікторіано Уерта Генрі Лейн Вільсон[en] | ||||||
Втрати | |||||||
загинуло 5,500 | |||||||
Вікторіано Уерта під час декади перейшов з боку мадеристів на бік повстанців |
Заколот почався 9 лютого, його керівниками були кілька вищих офіцерів на чолі з генералом Мануелем Мондрагоном[en][1]. Супроводжувані двома артилерійськими полками загальною чисельністю 400 осіб і 300 курсантами, вони звільнили з в'язниці лідерів контрреволюції генералів Фелікса Діаса[en] і Бернардо Реєса[es]. Після невдалої спроби захопити резиденцію президента — Національний палац, під час якої загинув генерал Реєс, повстанцям вдалося закріпитися у фортеці столичного арсеналу[2].
Президент Мадеро поклав керівництво придушенням заколоту на генерала Вікторіано Уерту. Однак останній був пов'язаний зі змовниками і крім того сам мав намір зайняти президентське крісло. Уерта створював видимість боротьби з бунтівниками, обмежившись лише рідкісними обстрілами арсеналу і свідомо невдалими атаками. Таким чином Фелікс Діас і Уерта намагалися вимотати населення, викликавши байдужість до майбутньої зміни влади[3][4]. Під час обстрілів загинуло 3 тис. осіб[5].
18 лютого прихильники Уерти заарештували Мадеро. За сприяння американського посла між Уертою і Діасом було укладено угоду (т. зв. «Посольський пакт»). Згідно з цією угодою, Уерта отримував пост тимчасового президента, а Діас за його підтримки мав стати постійним президентом[6].
19 лютого Мадеро і віце-президент Хосе Марія Піно Суарес[ru] були змушені подати у відставку. Тимчасовим президентом згідно з конституцією став міністр закордонних справ Педро Ласкуран. За домовленістю з Уертою він призначив останнього міністром внутрішніх справ і сам пішов у відставку (його президентське правління стало найкоротшим в історії — менше години). Тепер за конституцією посада тимчасового президента переходила до Уерти.
23 лютого за його наказом Мадеро і Піно Суареса було вбито дорогою до в'язниці[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.