Loading AI tools
український телевізійний канал З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Tonis» — український телеканал, який працював з 1989 до 2017 року. 24 серпня 2017 року припинив своє існування, і був замінений інформаційним телеканалом «Прямий».
| Tonis | |
|---|---|
| ТОВ «Телеканал „ТОНІС“»[1] | |
.svg) | |
| Країна |  Україна |
| Зона мовлення | Україна |
| Час мовлення | Цілодобово |
| Мова мовлення | українська, російська |
| Центр керування | Миколаїв, вул. Адміральська, 31 (1989-1992) Київ, вул. Генерала Тупікова, 17 (1992-2017) |
| Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
| Тематика каналу | пізнавальна |
| Дата початку мовлення | 1989 (Миколаїв) 18 березня 1994 (Київ) |
| Дата кінця мовлення | 24 серпня 2017 |
| Замінено | Прямий |
| Засновник | Володимир Іваненко |
| Власник(и) | Володимир Костерін (2001—2009) Олександр Янукович (2011—2017) |
| Ранні назви | «22 канал» (з 1989 до лютого 1991 року) «Тонис-Юг» (з лютого 1991 до 18 березня 1994 року (?)) «Тоніс» (з 18 березня 1994 до 1 грудня 2011 року) |
| Голос каналу | Артем Вільбік (2003—2008) Василь Гоцко (2008—2017) |
«ТОНІС» («Творче Об'єднання Нових Інформаційних Систем») як одну з перших приватних телекомпаній, що виникли на території СРСР, було створено 31 жовтня 1988 року за ініціативи групи ентузіастів від кабельного телебачення з Миколаєва. 1989 року телеканал під назвою «22-й канал» розпочав мовлення на 22 ТВК з потужністю сигнала 0,1 кВт. На момент створення серед своїх засновників налічувало такі державні органи як Державний комітет СРСР з кінематографії, Радянський фонд культури, Союз ветеранів війни та праці, Міністерство оборони СРСР і багато інших організацій. Замислювалося як всесоюзна телекомпанія, але оскільки через два роки СРСР припинив існування, то налагодивши контакти з телевізійниками із різних куточків Союзу, плавно перетворився із всесоюзної на міжнародну телекомпанію[2][3].
У 1991 році «Тоніс», який залишився без підтримки впливових засновників (через фактичну ліквідацію), тепер вже власними силами почав створювати телекомпанії на місцях, виступаючи їх засновником, партнером або просто консультантом. Так, у самому Миколаєві у лютому 1991 року на місці «22-й канала» виник рос. «ТОНИС-Юг», у Харкові — рос. «ТОНИС–Центр», а в Києві з січня 1992 року діяв «ТОНІС–Ентер». Юридично і творчо всі вони були повністю самостійними компаніями, яких пов'язувала лише координація спільної політики, можливість користування загальним фільмофондом та обміном телепрограм. Оскільки з часом регіональні компанії дедалі більше віддалялися одна від одної, «Тоніс» вирішив повернутися до Києва вже в новій якості, створивши свій власний телеканал — «ТОНІС–Київ»[2].
Для трансляції програм компанії було виділено 25 київський канал. На початку березня 1994 року почалося тестове мовлення. З Сирецької вежі КРТПЦ (Київського Радіотелевізійного Передавального Центру) в етер передавалась настроювальна таблиця, а починаючи з 18 березня тут з'явилися перші програми: фільми, мультфільми та відеокліпи[2].
З часом на каналі з'явилися і власні проєкти, такі як «ТОНІС-інформ», «Пташиний ринок» і вже традиційна для всіх комерційних телеканалів того періоду телегазета. При цьому компанія не мала власної студії в Києві, а весь програмний продукт готувався у центральному офісі «ТОНІСу» в Миколаєві, хоча створення київської студії планувалося[2].
З 14 листопада 1994 року компанія перейшла повністю на трансляцію виключно ліцензійної відеопродукції — фільмів та телесеріалів категорії «А»[2].
Також наприкінці того ж року розпочалося експериментальне супутникове мовлення у рамках проєкту «Міжнародний слов'янський канал»[2].
У липні 1995 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за результатами конкурсу вирішила розділити етерний час на каналі, де мовив «Тоніс» — новоствореній ТРК «НАРТ» виділили по чотири години мовлення щоденно. Керівництво «Тонісу» протестувало проти цього рішення, оскільки саме вони освоювали 25-у телечастоту. Зважаючи на це, а також через те, що «Тоніс» трохи запізнився з подачею заявки на конкурс, НацРада відкликала видану «НАРТу» ліцензію. Керівництву «Тоніса» було обіцяно, що етерна сітка компанії на 25-й телечастоті залишиться незмінною до закінчення конкурсу на цей регіональний телеканал[4].
Однак, незабаром регулятор ухвалив рішення розділити телеканал між двома мовниками: «Тонісом» та «НАРТом». Було затверджено сітку, згідно з якою «НАРТ» і «Тоніс» мали ділити вечірній прайм-тайм через день[4].
Згодом, з 10 січня 1996 року, «Тоніс» ставив мовити разом з «НАРТом» на одному телеканалі. Згодом програми «НАРТ» стали з'являтися і в ранковий час, коли етерний час на каналі було на паритетних засадах (10 на 10 годин) розділено між двома мовниками[4].
У 1997—2000 роках «Тоніс» отримав право на мовлення по всій території України з використанням усіх видів сигналу[5].
17 квітня 2002 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на 25-й київський телеканал, де переможцем було оголошено саме «Тоніс», після чого «НАРТ» припинив своє існування[6].
17 червня 2003 року телеканал «Тоніс» змінив генерального директора та концепцію мовлення, також почав мовити цілодобово[7].
2009 року телеканал очолив продюсер Юрій Нікітін[8].
У серпні 2011 року канал отримав ліцензію Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення на місце у цифрових мультиплексах DVB-T2[9].
З 1 грудня 2011 року телеканал виробляв власний телевізійний продукт у форматі HD (висока якість), але для збереження обсягів покриття та охоплення авдиторії, канал також формував сигнал і у форматі SD (стандартна якість)[10]. Абревіатура назви «Тоніс» отримала нову трактовку: «Твій Об'єктивний Надійний Інформований Співрозмовник»[11].
На початку 2017 року відбулася зміна власника телекомпанії. Анонсувалось, що канал змінить тематику на інформаційно-аналітичну та найімовірніше, змінить свою назву на «Прямий». У травні того року ця інформація офіційно отримала підтвердження від представників телеканалу. Запуск оновленого каналу планувався на 24 серпня 2017 року[12][13].
24 серпня 2017 року опівночі «Тоніс» припинив мовлення та був замінений інформаційним телеканалом «Прямий».
«Тоніс» став першим серед українських телеканалів в системному розповсюдженні природоохоронної інформації. Програма екологічних новин «Життя» (2008) отримала нагороду «Золоте перо» в номінації «найкращий екологічний проєкт». 2008 року стартував проєкт «Зелений дозор», який проводить резонансні журналістські розслідування фактів забруднення навколишнього середовища. Телеканал проводив масштабні телевізійні акції — спільний з фондом Альберта Ґора телемарафон «Жива Земля», присвячений боротьбі з глобальним потеплінням (2007), телемарафон «День Землі» (2010), присвячений захисту навколишнього середовища[14].
«ТОНІС» виробляв документалістику на різні теми. В історичній тематиці (2005—2007) були представлені цикли: «Історія України» («Трипільці», «Ольвія», «Царство Феодоро», «Боспорське царство», «Козацтво», «Українська революція — втрачена держава», «Провісники незалежності», Друга світова: «Невідома окупація», «УПА — третя сила», «Партизани», «Остарбайтери», «Правда окопів»). 2009 року в етер вийшов цикл документальних фільмів «Обличчя купюр» про людей, які стали символами країни та чиї зображення розміщені на українських грошах: Володимира Великого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка.
У розділі «публіцистика» канал приділяв увагу розвитку нових енергозберігаючих технологій: фільм «Вічні джерела енергії» та боротьбі з тероризмом — фільм «Антитерор»[14].
Телеканал «Тоніс» змінив 6 логотипів. З 1992 до 2003 року перебував у правому нижньому куті. З 2003 до 2017 року перебував у лівому верхньому куті.
| Логотип | Опис |
|---|---|
 |
З 1 січня 1992 до 31 грудня 1995 року логотип мав вигляд двох квадратів, одного білого, іншого рожевого, оберненого на 45 градусів, а поверх них літера «Т». Логотип був непрозорим. Знаходився у правому нижньому куті екрана. |
 |
З 1 січня 1996 до 31 серпня 2001 року логотип мав вигляд стилізованого глобусу біля якого було вписано слово «Тонис» білого кольору. Знаходився там само. |
 |
З 1 вересня 2001 до 5 жовтня 2003 року логотип мав вигляд літери «Т» білого кольору у темно-червоному нахиленому ліворуч квадраті. |
 |
З 6 жовтня 2003 до 14 березня 2009 року логотипом була літера «Т» білого кольору у прозорому квадраті з білою окантовкою. Знаходився в лівому верхньому куті. |
 |
З 15 березня 2009 до 30 листопада 2011 року логотип мав вигляд зеленої смуги, всередині якої було вписано слово «Тоніс» білого кольору. Знаходився там само. |
 |
З 1 грудня 2011 до 23 серпня 2017 року логотипом було слово «Tonis», оформлене у зелених тонах. |
 |
Останній логотип для HD версії каналу. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
