Таємниця світу
книга з астрономії Йоганна Кеплера (1596) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Таємниця світу?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Mysterium Cosmographicum[2] (Таємниця світу) — книга німецького астронома Йоганна Кеплера, видана 1596 року в Тюбінгені (друге видання — 1621 рік).
Автор | Йоганн Кеплер[1] |
---|---|
Мова | Нова латина і латина |
Тема | астрономія |
Жанр | популяризація науки |
Видано | 1595[1] |
Наступний твір | De Fundamentis Astrologiae Certioribusd |
Ця книга — перша опублікована праця Кеплера, в якій він розвиває геліоцентричну систему світу Коперника, описуючи модель світу з позицій сакральної геометрії, за допомогою системи платонових тіл[3]. Кеплер припустив, що співвідношення розмірів орбіт шести планет Сонячної системи, відомих на той час, описуються системою вписаних один в одного правильних багатогранників. У схемі Кеплера кожен правильний багатогранник має вписану (внутрішню) сферу, що дотикається до центрів кожної грані, й описану (зовнішню) сферу, що проходить через усі вершини, причому центр у цих сфер спільний, і в ньому розташоване Сонце. При цьому у сферу орбіти Сатурна вписано куб, в куб уписано сферу Юпітера, в яку, в свою чергу, вписано тетраедр, і далі один в оден послідовно вписано сферу Марса — додекаедр, сферу Землі — ікосаедр, сферу Венери — октаедр і сферу Меркурія. Збіг розмірів орбіт планет з цією моделлю Кеплера був не зовсім точним, особливо багато клопоту спричинила Кеплеру сфера Меркурія, яку врешті-решт довелося вписати в октаедр так, щоб вона дотикалася не до граней, а до середин ребер останнього[4]. Розбіжності між теорією і емпіричними даними Кеплер спочатку пояснював тим, що реальні планетні сфери мають деяку «товщину». Разом з тим, він не полишав спроб побудови точнішої моделі світобудови, що й привело до відкриття законів руху планет.
1981 року з'явився переклад книги англійською мовою з паралельним оригінальним текстом і передмовою відомого історика науки Бернарда Коена[ru][5].