Танкова група
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Танкова група — оперативне об'єднання в організаційній структурі збройних сил нацистської Німеччини (вермахту), введене під час Другої світової війни[1][2] (1939—1945), та елемент оперативної побудови військ груп армій[3].
Основним призначенням танкових груп було вибрано завдання глибоких розсікаючих ударів по противнику з метою взяття великих угруповань його військ в оточення[3]. Як правило, введення танкових груп (однієї або двох) в бій здійснювався на напрямку головного удару групи армій для розчленування його оборонних порядків, розгрому оперативних резервів, перерізання стратегічних комунікацій і шляхів відходу, швидкого кидка на велику глибину і виходу в тил основних сил противника.
Глибина дій німецьких танкових груп влітку 1941 року становила від 400 до 500 кілометрів при ширині смуги наступу від 50 до 70 кілометрів із середнім темпом просування вперед від 20 до 30 кілометрів на добу[3]. При цьому не малося на увазі їх відволікання на знищення ворожих військ, що залишилися в тилу.
Перші танкові групи генералів Клейста, Гота і Гудеріана були створені як тимчасові об'єднання в період підготовки до Французької кампанії 1940 року[1][2][3].
До початку нападу Третього Рейху на СРСР були сформовані чотири штатні танкові групи, кожна з яких налічувала від 600 до 1000 танків у складі двох-чотирьох корпусів[2], які, своєю чергою включали в себе від 7 до 18 дивізій[3], з яких 2—5 танкових, 3—4 моторизованих, 2—6 піхотних дивізій[1]:
Через деякий час танкові групи (1-ша і 2-га в жовтні 1941 року, 3-тя і 4-та — в січні 1942 року) були перетворені на танкові армії[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
