Тайфа
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тайфа (від араб. طائفة) — історико-географічна назва мусульманських еміратів, які були продуктом феодальної роздробленості, що вразила колись могутній Кордовський халіфат з 1031 року і аж до закінчення Реконкісти в 1492 році. Перекладається як «частина».
Тайфа | |
Час/дата початку | 1030-ті |
---|---|
Час/дата закінчення | 1300-ті |
Тайфа у Вікісховищі |
Гранадський емірат (1013 — 2 січня 1492) — став останньою арабською тайфою в Європі і останньою ісламською державою на Піренейському півострові. Захопивши і його, християни завершили 8-віковий процес відвоювання півострова. Падіння Гранади, як і падіння Константинополя стало важливою віхою в історії Європи. Тим не менш, наслідки феодальної роздробленості ісламського періоду залишили свої сліди в культурі, мові, традиціях регіонів Іспанії на довгі століття. У певному сенсі практика тайф перенесена іспанськими колонізаторами до Америки, де в XIX—XX століттях утворився цілий ряд незалежних латиноамериканських держав, часто ворогуючих між собою незважаючи на єдність мови і спільність культури.