Тазівський район

Та́зівський район (рос. Тазовский район) — адміністративна одиниця Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації.

Тазівський район
рос. Тазовский район
Герб Тазівського району Прапор Тазівського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Ямало-Ненецький автономний округ
Утворений:	10 грудня 1930 року
Населення (2018):	17235 осіб
Площа:	133896,20 км²
Густота населення:	0,13 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Тазовський
Кількість сільських поселень:	5
Кількість сіл та присілків:	8
Кількість селищ:	1
Влада
Вебсторінка:	http://tasu.ru/
Голова району:	Паршаков Василь Петрович
Мапа

Адміністративний центр — селище Тазовський.

Географія

Розташований за Полярним колом. Велика частина району розташовується на Гиданському півострові. Важливе транспортне значення в районі мають річки Таз, Пур, Обська губа, Гиданська губа, Тазівська губа. Навігація триває з липня по вересень.

Найбільші річки району — Таз, Танама, Месояха, Юрибей. Районний центр селище Тазівський розташоване за 200 кілометрів на північ від Полярного кола^[1].

Історія

Район утворений 10 грудня 1930 року.

Освоєння цієї території почалося ще в XVI столітті, після походів Єрмака, а перше поселення було засновано в 1601 році на березі річки Таз і отримало назву Мангазея (за місцевим енецьким племенем монкасі). До середини століття поселення почало занепадати через спустошливі пожежі, проблем з продовольчим постачанням та скорочення популяції хутрових звірів у регіоні. В 1672 році поселення було перенесено на річку Турухан.

З 50-х років XIX століття свою діяльність в районі почали вести сурогатські купці, організувавши промислове рибальство, на перших порах задіюючи місцеве населення. 1883 року в гирлі Тазівської губи була організована факторія Хальмер-Седе (Ненецька. Сопка небіжчиків).

Перша радянська факторія з'явилася 1920 року. Факторія зайняла націоналізований рибопромисловий заклад купців Плотнікових.

До 1923 року територія нинішнього району входила до складу Єнісейської губернії, а в 1923 році перейшла до складу Уральської області.10 грудня 1930 року ВЦВК РРФСР ухвалив рішення про організацію Ямальського (Ненецького) національного округу в складі Уральської області, з центром в селищі Обдорськ. Одночасно був створений Тазівський район з центром в Хальмер-Седе.

Після прийняття рішення про організацію національного округу на місці факторії Хальмер-Седе виросло селище. До початку 1939 року тут проживали 1937 осіб. З них трохи більше половини були робітниками і службовцями, інші були членами їх сімей.

Основним підприємством райцентру був Тазівський рибозавод, організований 1931 року.

• 14 серпня 1944 року в складі Ямало-Ненецького округу переданий з Омської області в Тюменську область.
• 4 червня 1946 року Гидоямська і Таранська сільради передані в Тазівский район.
• 1 лютого 1949 року районний центр — село Хальмер-Седе — перейменоване в Тазовське.
• 3 жовтня 1959 року Таранська сільрада ліквідована.
• 1961 року на місці нинішнього села Газ-Сале висадився перший десант геологорозвідників, почалося буріння пошукової свердловини № 1, а 27 вересня 1962 року на цій свердловині вже отримано перший газ бригадою майстра Н. І. Риндіна.
• Наприкінці 1962 року відкрито Тазівське родовище газу. Рішенням Тюменського облвиконкому від 29 червня 1964 року село Тазовське віднесено до категорії робітничих селищ, Тазівська сільрада скасована.
• 24 січня 1968 року Ямбургська сільрада перейменована в Находкинську.
• 28 лютого 1975 року утворена Газсаленська сільрада.
• 12 жовтня 1976 року Гидоямська сільрада перейменована в Гиданську.
• 1 квітня 1977 року ліквідовано Тібейсалинську сільраду.
• 16 червня 1998 року затверджений герб Тазівського району.

Населення

Населення району становить 17235 осіб (2018^[2]; 16537 у 2010^[3], 15600 у 2002^[4]).

Частина населення є кочівниками і живуть поза населеними пунктами.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року^[5]:

Національність	Чисельність (чол.)	Процентне співвідношення
Ненці	8 871	53,64%
Росіяни	4 992	30,19%
Українці	779	4,71%
Татари	505	3,05%
Ногайці	162	0,98%
Азербайджанці	158	0,96%
Чуваші	129	0,78%
Білоруси	79	0,48%
Кумики	72	0,44%
Марійці	70	0,42%
Башкири	69	0,42%
Інші	468	2,83%
Не вказали	183	1,11%
Всього	16 537	100,00%

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 5 сільських поселень:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2017)	Центр	Населені пункти
Антипаютинське сільське поселення	-	2439	2545	2685	Антипаюта	1
Газ-Салинське сільське поселення	-	2146	1940	1735	Газ-Сале	1
Гидинське сільське поселення	-	2436	3331	3614	Гида	1
Находкинське сільське поселення	-	1143	1205	1305	Находка	1
Тазовське сільське поселення	-	5965	6793	7201	Тазовський	1
міжселенна територія	-	1471	723	711	-	4

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Тазовський	5 965	6 793
2	Гида	2 436	3 331
3	Антипаюта	2 439	2 545
4	Газ-Сале	2 146	1 940
5	Находка	1 143	1 205

Економіка

Юрхарівське газове родовище

У 1970-ті роки в Тазівському районі розвідана ціла низка великих газових і газоконденсатних родовищ: Ямбурзьке, Заполярне, Юрхарівське, Семаковське, Находкінське, Антипаютинське, Північно-Уренгойське.

Транспорт

• Єдиною сухопутної магістраллю, яка зв'язує Тазівський район з великою землею, є автомобільна дорога станція Коротчаєво — селище Уренгой — Новозаполярний — Тазовський. Від останньої ділянки дороги діє гілка до села Газ-Сале.
• У період літньої навігації по маршруту Салехард — Антипаюта курсує пасажирський теплохід «Механік Калашников»
• Цілий працюють авіарейси «Тазовський — Находка — Антипаюта — Гида» і «Тазовський — Новий Уренгой» вертольотів авіакомпаній Ютейр і Ямал.

Примітки

1. Ямал. Короткий довідник. Салехард, 2008
2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
4. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
5. ВПН том 4. Таблица 4. Население по национальности и владению русским языком по муниципальным образованиям Ямало-Ненецкого автономного округа (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.

Посилання

• Офіційна сторінка району (рос.)