Таджицька мова

Таджицька мова
Таджицька мова
Забони тоҷикӣ
Поширена в	Таджикистан, Узбекистан, Афганістан, Киргизстан
Регіон	Середня Азія
Носії	40 мільйонів
Писемність	кирилиця, латинка; перська
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Індоіранські мови Іранські мови
Офіційний статус
Державна	Таджикистан
Офіційна	Таджикистан
Регулює	немає офіційного регулювання
Коди мови
ISO 639-1	tg
ISO 639-2	tgk
ISO 639-3	tgk

Таджи́цька (тадж. забони тоҷикӣ, تاجیکی‎ МФА: [zaˈbɔni tɔːdʒɪˈkiː]) або таджицька пе́рська мова (тадж. форси́и тоҷикӣ́, فارسی تاجیکی МФА: [fɔrˈsiji tɔdʒiˈki]) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є фарсі та дарі), офіційна мова Таджикистану. Поширена також в Узбекистані, Киргизстані, північному Афганістані та, частково, в Ірані. Загальна кількість мовців за різними даними сягає від 38 до 40 мільйонів. Діалекти підрозділяються за такими групами: північні (регіони Бухари, Самарканду, Ферганської долини, Пенджикента), центральні (Зеравшанський регіон), південні (каратегінські, кулябські, роґські, бадахшанські), а також південно-східні (дарвазькі).

Коротка інформація Таджицька мова, Забони тоҷикӣ ...

Закрити

Таджицькі говірки, що використовуються серед бухарських євреїв Центральної Азії, належать до північних говірок. Вони головним чином відрізняються включенням термінів з івриту, головно у релігійному словнику, та історичним використанням абетки з івриту. Попри ці відмінності, бухарські євреї вільно розуміють інших таджикомовних, особливо мовців північних говірок.

Таджицька, фарсі (перська) та дарі загалом є взаємозрозумілими (за винятком тих слів, що потрапили в таджицьку з російської, а також певної кількості відмінних слів).

Найголовніші таджикомовні міста Центральної Азії Самарканд і Бухара розташовані в сучасному Узбекистані. Таджики становлять приблизно дві третини населення Таджикистану, таджицька мова домінує в більшості частин країни за винятком областей на півночі та на заході, де переважають етнічні узбеки, і в Бадахшані на південному сході, де для більшості мовців рідними є памірські мови. Таджики також найчисленніша етнічна група в північно-східному Афганістані, а окремі громади живуть у багатьох місцях по усій країні, особливо в містах: наприклад, у Кабулі чи Гераті.

В Афганістані для запису таджицької на письмі використовують персо-арабську абетку на кшталт дарі. Внаслідок кризових явищ і військових конфліктів кінця XX — початку XXI століття багато таджиків емігрувало в інші країни і нині значна таджикомовна діаспора існує в Росії, Казахстані.

Таджицька мова зберегла чимало архаїзмів, які вже давно не вживаються в Ірані і Афганістані, як, наприклад, арзиз (arziz) — олово, і фарбеҳ (farbeh) — жир. З іншого боку, в таджицькій є нехарактерні для фарсі чи афганської дарі запозичення. Чимало слів було запозичено з російської за роки перебування Таджикистану у складі СРСР. Також на словник вплинула географічно близька узбецька. Чимало і типових для ісламських країн запозичень з арабської. З кінця 1980-х була спроба замінити іноземні слова рідними відповідниками, використовуючи або старі терміни, які вийшли з ужитку, або ж розробивши нову термінологію. Багато з цих термінів, що позначають сучасні реалії на зразок гармкунак (garmkunak) — нагрівач, і чангкашак (changkashak) — пилосос, відрізняються від еквівалентів у фарсі та дарі.

У наведеній нижче таблиці порівнюються фарсі, таджицька, пушту та деякі інші індоєвропейські мови.

Більше інформації Таджицька, моҳ (moh) ...

Таджицька	моҳ (moh)	нав (nav)	модар (modar)	хоҳар (khohar)	шаб (shab)	бинӣ (binī)	се (se)	сиёҳ (siyoh)	сурх (surkh)	зард (zard)	сабз (sabz)	гург (gurg)
Інші індоєвропейські мови
Перська	māh	no	mādar	khāhar	shab	damāgh	se	siyāh	sorkh	zard	sabz	gorg
Пушту	myāsht	nəvay	mōr	khōr	shpa	pōza	dre	tōr	sur	zhaṛ	shin	lewa
Гінді	mahīnā	na'ē	mām̐	bahana	rāta	nāka	tīna	kālā	lāla	pīlē	harā	bhēṛiyā
Англійська	month	new	mother	sister	night	nose	three	black	red	yellow	green	wolf
Німецька	Monat	neu	Mutter	Schwester	Nacht	Nase	drei	schwarz	rot	gelb	grün	Wolf
Валлійська	mis	newydd	mam	chwaer	nos	trwyn	tri	du (/di/)	coch, rhudd	melyn	gwyrdd, glas	blaidd
Латинська	mēnsis	novus	māter	soror	nox	nasus	trēs	āter, niger	ruber	flāvus, gilvus	viridis	lupus
Італійська	mese	nuovo	madre	sorella	notte	naso	tre	nero	rosso	giallo	verde	lupo
Португальська	mês	novo	mãe	irmã	noite	nariz	três	negro	vermelho	amarelo	verde	lobo
Іспанська	mes	nuevo	madre	hermana	noche	nariz	tres	negro	rojo	amarillo	verde	lobo
Румунська	lună	nou/noi	mamă	soră	noapte	nas	trei	negru	roşu	galben	verde	lup
Латиська	mēnesis	jauns	māte	māsa	nakts	deguns	trīs	melns	sarkans	dzeltens	zaļš	vilks
Литовська	mėnuo	naujas	motina	sesuo	naktis	nosis	trys	juoda	raudona	geltona	žalias	vilkas
Польська	miesiąc	nowy	matka	siostra	noc	nos	trzy	czarny	czerwony	żółty	zielony	wilk
Болгарська	месец	нов	майка	сестра	нощ	нос	три	черен	червен	жълт	зелен	вълк
Українська	місяць	новий	мати	сестра	ніч	ніс	три	чорний	червоний	жовтий	зелений	вовк
Білоруська	месяц	новы	маці	сястра	ноч	нос	тры	чорны	чырвоны	жоўты	зялёны	воўк
Російська	месяц	новый	мать	сестра	ночь	нос	три	чёрный	красный	жёлтый	зелёный	волк

Закрити

Таджики нині користуються кирилицею, створеною у Радянському Союзі, хоча свого часу послугувались як латинкою, так і перською (на основі арабиці) абеткою. У Таджикистані з 1928 року використовувалася латиниця, яка у 1930-х була замінена кирилицею. В Афганістані таджики і далі використовують перську абетку.

Після арабського завоювання Ірану і більшості Центральної Азії у VIII сторіччі нашої ери, арабська на якийсь час стала придворною мовою, а перська й інші іранські мови були обмежені приватною сферою. У IX сторіччі нашої ери, за правління Саманідів, чия держава зайняла Узбекистан, Таджикистан, Афганістан і північно-східний Іран і в якій головними містами були Бухара, Самарканд і Герат, новоперська мова стала мовою двору і швидко витіснила арабську. Однак потужний арабський вплив залишився у формі персо-арабської абетки і величезної кількості арабських запозичених слів.

Нова перська мова була мовою міжнаціонального спілкування Центральної Азії протягом сторіч, хоча врешті-решт ця роль відійшла до чагатайської мови, завдяки переселенню в регіон тюркомовних племен зі сходу. Починаючи з XVI сторіччя, таджицька перебувала під впливом сусідніх тюркських мов, особливо узбецької, яка значною мірою замінила таджицьку в більшості областей сучасного Узбекистану. В більшості областей Туркменістану, наприклад, у Мерві, таджицька сьогодні фактично не вживається. Проте таджицька частково збереглася в Узбекистані, переважно в містах — Самарканді, Бухарі та Сурксондар'ї.

Створення Таджицької Радянської Соціалістичної Республіки всередині СРСР у 1929 допомогло зберегти таджицьку, яка разом з російською стала державною мовою республіки. Велика кількість таджиків залишилася за межами республіки, здебільшого в Узбекистані, що стало джерелом напруги між таджиками і узбеками. Ні Самарканд, ні Бухара не увійшли до складу Таджицької РСР, незважаючи на їх величезну історичну роль у таджицькій історії. Після створення Таджицької РСР чимало етнічних таджиків виїхало з Узбецької РСР, особливо до столиці Душанбе, що справило істотний вплив на політичне, культурне та економічне життя республік. Вплив цього притоку етнічних таджицьких іммігрантів з Узбецької РСР більше всього доводить той факт, що літературна таджицька мова заснована саме на північно-західних діалектах, а не на центральних, якими говорять у Душанбе і сусідніх областях.

Фонетика таджицької включає 6 голосних та 24 приголосних звуки. Граматична будова — флективно-аналітична. Іменники втратили давню систему відмінювання. Відсутні категорії відмінку та роду. Відмінкові стосунки висловлюються синтаксично. Розповсюдженим засобом зв'язку між іменами є ізафет. Дієслово має багато аналітичних форм та сполучень. Часові значення тісно переплетені з видовими. Дієслово розрізняє такі способи: дійсний, наказовий, умовний, припустимий. Форми перфекту деякі дослідники вважають особливим способом — неявним або аудитивним.

Літературна мова сягає єдиної перської мови IX — XV століть. У радянську епоху літературну перську мову на території Таджикистану було виокремлено у мову таджицьку та наближено її до розмовної.

Перші писемні пам'ятки (арабським письмом) припадають на IX століття. Починаючи з радянських часів, для запису таджицької мови користуються кирилицею.

«Таджики», що мешкають в південно-західній частині Сіньцзян-уйгурського автономного району Китаю, насправді є памірськими таджиками і говорять ваханською і сарикольською мовами памірської групи іранських мов.

«Заповіт» Т. Г. Шевченка таджицькою мовою (переклав Мірзо Турсун-заде)

ВАСИЯТ Вақте ки ман мурдам, шумо Гӯрам кунед, эй дӯстон, Дар байни саҳрои васеи - Украини меҳрубон. То киштзорони калон, То ин Днепри кап-кабуд Бошанд дар чашмам аён; То ин ки шав-шуви Днепр Ояд ба гӯшам ҳар замон. Гӯрам кунед, исьён кунед, Занҷирҳоро барканед, Дар роҳи озодии худ Резед хуни душманон! Пас, дар ҳаёти хурраму Даврони озодонатон, Дар хонадони аъзами Хушбахту пирӯзи ҷаҳон Ёдоварӣ аз ман кунед Бо лафзи ширин, дӯстон!