Loading AI tools
Історична назва півострова Крим З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Та́врія, Тавріанія[1], також Крим (також Таврида, Таврика, грец. Ταυρίς, Ταυρίδα, лат. Taurica, нім. Taurien) — історична назва півострова Крим, походить від назви таврів.
Страбон поділяв всю Таврію (Херсонес) на велику та малу. Малим Херсонесом названий сучасний Керченський півострів.
Таврія відома у міфології у зв'язку із міфом про Іфігенію.
Геродот називав півострів Таврія, а мис (сучасний Гераклійський півострів) на якому був розташований Херсон Таврійський — Херсонес. Страбон, Клавдій Птолемей називали півострів скіфським або таврійським. В 7 ст. н. е. хозари заволоділи півостровом і тоді назвали його — Хозарія. Назва Крим походить від частини півострова, до Керченської протоки, яка поділяла Європу і Азію (сучасний Керченський півострів). За часів скіфів в VII ст. до н. е. там був рів, який був викопаний тоді, коли скіфи вигнали кімерійців від Дністра, Дніпра та Дону в Азію. Пізніше боспорський цар Азандер за 50 років до н. е. на місці рову звів муровану стіну в якій було 10 вартових веж. Страбон повідомляє, що на тому місці знаходилося кімерійське місто Кімеріон, Геродот називає теж саме місто (державу) Крімі. Геродот називає таврів — скіфами. Страбон називав півострів скіфським чи таврійським. Перекоп (рів) називався Орихія. За часів скіфів в Таврії було 24 міста. Скіфів називали також василевсами (царями).
Таври брали з Херсонесу та Боспорського царства данину і, в разі несплати данини, спустошували їх. Ці напади продовжувались до часів Мітрідата. Понтійський цар Мітрідат, взявши владу над Боспором та херсонітами, поселив в Таврії вірних йому сарматів, язигів та василейців. У 64 р. до н. е. Мітрідата переміг Помпей, і таким чином таври з херсонцями попали під владу Римської імперії. Через два роки алани перемогли таврів та зайняли південну частину Таврії. Під час правління імператора Клавдія таври в середині I ст. уклали союз з Понтійським царем Мітрідатом III і здобули над римлянами перемогу. В середині II ст. скіфи, відомі під іменем готів, проникли в Таврію і перемогли таврів та знищили саму назву таврів. В кінці IV ст. друге покоління готів, яких переслідували гуни, проникли в Таврію та заснували тут республіку. З часом ці готи заснували князівство під назвою Трапезитських готів зі столицею в Мангуші. В V ст. південний берег Таврії зайняли угорці. В XIV ст. генуезці, підкоривши Мангуш, Балаклаву, Судак, Інкерман, стали небезпечними також і для Херсонесу. В XV ст. в Таврію прийшли татари, після чого таври забули своє походження та змінили свої традиції.
Приблизно в VII ст. до н. е. Таврію почали освоювати греки, які заснували там багато міст. Найбільшими містами були Херсонес і Пантікапеум.
Пізніше було утворене Боспорське царство. Воно було поділене на дві частини, столицею європейської частини було місто Пантікапеум, а азійської — Фанагора. Володіння боспорських царів поширювалось на грецькі міста до Феодосії. Боспорський цар Мітрідат заклав місто Євпаторію.
В VII ст. півострів зайняли хозари.
Таврія у «Літописі Руському» XII ст. згадується як Тавріанія[1].
У XIX — на початку ХХ століть Таврією називали Таврійську губернію, створену в 1802 році (центр місто Сімферополь). До її складу входили терени сучасної Автономної Республіки Крим, південні частини Херсонської та Запорізької областей. Ця назва проіснувала до 1918 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
