![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/ff/Algeria_relief_location_map.jpg/640px-Algeria_relief_location_map.jpg&w=640&q=50)
ТЕС Каїс
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ТЕС Каїс (Kais) – теплова електростанція на північному сході Алжиру у вілаєті Хеншела. Розташована у двох десятках кілометрів на північний захід від столиці провінції міста Хеншела, в центральній частині гір Орес.
35°33′01″ пн. ш. 6°52′10″ сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | ![]() | |||
Введення в експлуатацію | 2019 (план) | |||
Вид палива | природний газ | |||
Енергоблоки | 2х633 | |||
Котельні агрегати | 2 котла-утилізатора Nooter/Eriksen (у кожному блоці) | |||
Турбіни | 2 газові General Electric 9FA.03 + 1 парова (у кожному блоці) | |||
Встановлена електрична потужність | 1266 | |||
Материнська компанія | Sonelgaz | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() |
ТЕС Каїс є однією з шести парогазових станцій комбінованого циклу, контракти на спорудження яких на початку 2014 року уклала алжирська електроенергетична компанія Sonelgaz (поряд з ТЕС Умаш, Беллара, Джельфа, Ceuth та Наама).[1] Станція Каїс складається із двох однотипних блоків, кожен з яких має дві газові турбіни General Electric типу 9FA.03, що через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну. Загальна потужність ТЕС становить 1266 МВт.
Генеральним підрядником обрали консорціум південнокорейських компаній GS та Daelim. Будівельні роботи на площадці ТЕС розпочались у лютому 2014-го, в кінці того ж року сюди доставили перші турбіну та генератор, а на початку 2015-го завершили стартовий етап загальнобудівельних робіт. Проте первісно встановленого строку введення ТЕС в експлуатацію – четвертий квартал 2017-го – дотриматись не вдалось. На початку 2017 року до виконання будівельних робіт залучили китайську China Machinery industry Construction Group (SINOCONST), а плановий термін завершення будівництва перенесли на третій квартал 2019-го.[2][3] Втім, затримки продовжувались і в подальшому, так що монтаж котлів припав лише на 2021 рік.[4] Перший тестовий запуск в умовах під'єднання до енергосистеми відбувся у липні 2022-го.[5]
Як паливо станція використовує природний газ, що надходить до регіону по трубопроводу Баріка – Хеншела.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 400 кВ та 200 кВ.[4]