![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b5/Sphingolipids_general_structures.png/640px-Sphingolipids_general_structures.png&w=640&q=50)
Сфінгомієліни
клас хімічних сполук / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сфінгомієліни — різновид сфінголіпідів, які зустрічаються в тваринних клітінних мембранах, особливо поширені у мієліновій оболонці, що оточує аксони деяких нервових клітин. Зазвичай вони складаються з фосфохоліну та кераміду, або фосфоетаноламіновоï головки; таким чином, сфінгомієліни можуть бути віднесени до сфінголіпідів. У людини сфінгомієліни складають ~85 % від усіх сфінголіпідів і 10-20 моль % від ліпідів клітинноï мембрани.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2014) |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b5/Sphingolipids_general_structures.png/640px-Sphingolipids_general_structures.png)
Відкриті у 1880х роках, сфінгомієліни вперше були ізольовані Йоганном Л. В. Тудікумом. Структура сфінгомієліну була у перший раз правильно візначена як N-ацил-сфінгозин-1-фосфорилхолін у 1927 році[1]. У тварин вміст сфінгомієліну складає від 2 до 15 % у більшості тканин. Найвищий зміст сфінгомієлінів — у нервових тканинах, червоних кров´яних тільцях і в кришталику ока. Сфінгомієліни грають важливі структурні і функціональні ролі в багатьох сигнальних передачах. Метаболізм сфінгомієлінів створює багато продуктів, що грають значні ролі в клітині.