Сухопутні війська Російської Федерації

Сухопу́тні війська́ Збройних сил Російської Федерації (СВ ЗС РФ) — один з 3-х видів ЗС РФ, призначений для бойових дій переважно на суходолі, найчисленніший і різноманітний за озброєнням і способами ведення бойових дій. У своєму складі СВ ЗС Росії мають різні роди військ, спеціальні війська, частини і з'єднання спеціального призначення (СпП) і служби.

Сухопутні війська Російської Федерації
рос. Сухопутные войска Российской Федерации
Велика емблема Сухопутний військ Російської Федерації
На службі	від 7.травня.1992
Країна	Росія
Належність	Міністерство оборони
Вид	Збройні сили РФ
Тип	сухопутні війська
Роль	ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність	285 000 військовиків (2014), включаючи 80,000 призовників
У складі	Генеральний штаб
Гарнізон/Штаб	Москва
Кольори	червоний
Війни/битви	Громадянська війна в Таджикистані Осетинсько-інгуський конфлікт Перша російсько-чеченська війна Дагестанська війна Друга російсько-чеченська війна Російсько-грузинська війна Російсько-українська війна
Вебсайт	structure.mil.ru/structure/forces/ground.htm
Командування
Командувач Сухопутних військ	генерал-полковник Салюков О. Л.
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Петличний знак
Нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Основні завдання

У мирний час^[1]:

• підтримання бойового потенціалу, вдосконалення бойової та мобілізаційної готовності військ до відбиття агресії локального масштабу;
• забезпечення готовності військ до здійснення заходів мобілізаційного та оперативного розгортання для відбиття агресії противника;
• підготовка органів управління і військ до ведення військових дій відповідно до їх призначення;
• створення запасів озброєння, військової техніки та матеріальних засобів в обсягах, які забезпечують вирішення завдань, що стоять перед СВ, і їх утримання в готовності до бойового застосування;
• участь в операціях з підтримання (відновлення) миру, що проводяться по лінії Ради Безпеки ООН або відповідно до міжнародних зобов'язань РФ;
• участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
• участь у виконанні заходів щодо оперативного обладнання території країни.

У загрозливий період:

• нарощування складу і підвищення бойової та мобілізаційної готовності військ;
• посилення сил і засобів бойового чергування і розвідки за діями військ противника;
• оперативне розгортання угруповань військ на загрозливих напрямках, в тому числі і коаліційних, згідно з Договором про колективну безпеку СНД;
• збільшення обсягів проведення військових зборів з підготовки громадян, що перебувають у запасі;
• участь у проведенні окремих заходів територіальної оборони;
• підготовка озброєння і військової техніки до бойового застосування, нарощування бази матеріально-технічного забезпечення та можливостей ремонтних органів;
• прикриття державного кордону РФ;
• підготовка перших оборонних операцій.

У воєнний час:

• виконання завдань щодо плану стратегічного розгортання ЗС РФ;
• локалізація (припинення) можливих військових конфліктів, відбиття агресії противника боєготовими в мирний час угрупованнями військ, а в разі необхідності — з відмобілізуванням з'єднань і військових частин;
• проведення спільно з іншими видами і родами військ ЗС РФ (за участю збройних сил країн-учасниць СНД, що підписали Договір про колективну безпеку) оборонних і контрнаступальних операцій з розгрому агресора;
• участь у відбитті повітряно-космічного нападу супротивника, проведенні повітряно-десантних, морських десантних та інших спільних операцій видів ЗС;
• участь у веденні територіальної оборони (охорона і оборона важливих військових, державних об'єктів та об'єктів на комунікаціях; боротьба з диверсійно-розвідувальними та терористичними силами і десантами противника; забезпечення встановлення і підтримки режиму воєнного стану).

Історія

В лютому 2024 року Росія реорганізувала свою військово-адміністративну структуру та розгорнула дві нові військові округи на місці ліквідованої Західної округи. Згідно з указом, Західна військова округа в РФ була фактично розділена на дві менші: Московську та Ленінградську. Натомість, Північний флот втратив статус округи. Від 26 лютого Росія матиме поділ на п’ять військових округ: Московську, Ленінградську, Південну, Центральну та Східну.^[2]

Організація

СВ складаються з підрозділів, військових частин, з'єднань та об'єднань, які підпорядковуються управлінню армії або безпосередньо командуванню військового округу. 2012 року заявлена кількість сухопутних військ РФ у 10 арміях сягала 395 тис.

Головнокомандувачі

Головнокомандувач сухопутними військами — Олег Салюков

Військові округи Російської Федерації (з 2024)^[a]

   Західний військовий округ

   Південний військовий округ (РФ вважає, що тимчасово окуповані АР Крим, Донецька, Луганська, Запорізька та Херськоська області є частиною округу)

   Центральний військовий округ

   Східний військовий округ

   ОСК «Північ»

• Семенов Володимир Магомедович (1991–1997)^[3]
• Кормильцев Микола Вікторович (2001^[4]—2004)
• Маслов Олексій Федорович (2004–2008)
• Болдирев Володимир Анатолійович (2008–2010)
• Постников Олександр Миколайович (2010–2012)
• Чіркін Володимир Валентинович (2012–2013)
• Істраков Сергій Юрійович (ТВО) (2013–2014)
• Салюков Олег Леонідович (з 2014)

Структура

Командування

• Західний військовий округ
• Центральний військовий округ
• Південний військовий округ
• Східний військовий округ
• ОСК «Північ»

Роди військ

Мотострілецькі і танкові війська

Докладніше: Мотострілецькі війська Росії

Докладніше: Танкові війська Російської Федерації

Мотострілкові і танкові війська складають основу сухопутних військ Росії. Поділяються на армії, дивізії, батальйони і полки.

Військові округ	Загальновійськова армія	Дислокація штабу
Західний військовий округ (Санкт-Петербург)	1-ша танкова армія	Одинцово
	6-та загальновійськова армія	Санкт-Петербург
	20-та загальновійськова армія	Воронеж
Південний військовий округ (Ростов-на-Дону)	8-ма загальновійськова армія	Новочеркаськ
	49-та загальновійськова армія	Ставрополь
	58-ма загальновійськова армія	Владикавказ
Центральний військовий округ (Єкатеринбург)	2-га загальновійськова армія	Самара
	41-ша загальновійськова армія	Новосибірськ
Східний військовий округ (Хабаровськ)	5-та загальновійськова армія	Уссурійськ
	29-та загальновійськова армія	Чита
	35-та загальновійськова армія	Бєлогорськ
	36-та загальновійськова армія	Улан-Уде
	68-й армійський корпус	Южно-Сахалінськ

Озброєння

Сухопутні війська Росії оснащуються переважно технікою російського і радянського виробництва. До їх складу входить буксирувана і самохідна артилерія (гармати, гаубиці, міномети, реактивні системи залпового вогню від 122 до 300 мм), танки, бронетранспортери, броньовані розвідувальні машини, бойові машини піхоти і вогнеметників, самохідні ПТРК, засоби ППО, що складаються з гарматних, зенітних, ракетних і ракетно-гарматних комплексів ближнього, малого, середнього і дальнього радіусу дії. Транспортні потреби задовольняються вантажівками і легкими позашляховиками. На озброєнні є розвідувальні безпілотники.

Стрілецьке озброєння складається з автоматичних і ручних гранатометів; реактивних гранат і вогнеметів; переносних протитанкових і зенітних ракет; пістолетів; штурмових, снайперських і великокаліберних гвинтівок; ручних, єдиних і великокаліберних кулеметів.

• 
  Т-72Б3
• 
  БМП-2
• 
  Мста-С
• 
  Мста-Б
• 
  БТР-82А
• 
  Град
• 
  Ураган
• 
  Тор
• 
  Бук
• 
  Штурм-С
• 
  Корнет
• 
  Искандер

Організаційна структура

Організаційно, сухопутні війська складаються з взводів, рот, батальйонів, полків, бригад, дивізій які потім підкоряються управлінню армії або безпосередньо округу. На 2017 рік сухопутні війська налічували 12 загальновійськових армій, 1 танкову армію і 1 армійський корпус при загальній чисельності близько 280 000 чоловік.

Ракетні війська та артилерія

Докладніше: Ракетні війська та артилерія Російської Федерації

Спорядження

Докладніше: Озброєння Сухопутних військ Російської Федерації

Див. також

• Червона армія
• Радянська армія
• Сухопутні війська
• Сухопутні війська України

Примітки

1. На мапі зображено окуповані території України, де здійснюється російське військове командування. Влада РФ на цих територіях не визнається міжнародною спільнотою.

1. Сухопутные войска. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 29 березня 2014.
2. У Росії створили два нових військових округи. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 26 лютого 2024. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
3. У 1992 — командувач Силами загального призначення Об'єднаних Збройних Сил Співдружності Незалежних Держав
4. У 1998–2001 — начальник Головного управління Сухопутних військ Букреєв Юрій Дмитрович

Посилання

• Сухопутные войска [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Униформа. Сухопутные войска [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Сухопутные Войска России на warfare.be
• Основные вооружения СВ, ВДВ, БВ ВМФ МО РФ* на warfare.be
• Юрій Бараш, (5 листопада 2018). Особенности новых дивизий сухопутных войск России. Часть 1. http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий кур'єр. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
• Росія формує стратегічні резерви: як це вплине на фронт
• Дві армії, 14 дивізій і 16 бригад: Шойгу анонсував збільшення російської армії