![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/14/Stojan_Novakovi%25C4%2587_with_signature.jpg/640px-Stojan_Novakovi%25C4%2587_with_signature.jpg&w=640&q=50)
Стоян Новакович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Стоян Новакович (Стојан Новаковић; 1 листопада 1842, Шабац — 18 лютого 1915, Ніш) — сербський політик, письменник, дипломат, філолог, історик, голова Сербської академії наук і мистецтв.
Стоян Новакович | |
---|---|
серб. Стојан Новаковић | |
![]() | |
Ім'я при народженні | серб. Коста Новаковић |
Народився | 1 (13) листопада 1842[1][2][3] Шабаць, Князівство Сербія[4][2][3] |
Помер | 18 лютого 1915(1915-02-18)[5][2][3] (72 роки) Ниш, Королівство Сербія[4][2][3] |
Поховання | Новий цвинтар |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | дипломат, геральдист, філолог, письменник, політик, історик |
Галузь | історія[6], історіографія[6] і політика[6] |
Alma mater | Белградський університет і First Belgrade Gymnasiumd |
Знання мов | сербська[1][6][7] |
Членство | Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Сербська академія наук і мистецтв (5 (18) лютого 1915), Сербське вчене товариствоd (5 (17) квітня 1887) і Академія моральних і політичних наук |
Посада | Посол Франції в Османській імперіїd |
Партія | Serbian Progressive Partyd і Liberal Party (Serbia)d |
Конфесія | Сербська православна церква |
Автограф | ![]() |
З відзнакою закінчив гімназію в Шабаці (1857), завершив вищу гімназію (1860). У Белграді закінчив Ліцей (відділення права) трьома роками пізніше.
В 1865 році став професором гімназії і обраний членом Сербського наукового товариства. Був професором Великої школи (сучасний Університет Белграда).
З 1873 року обіймав посаду міністра освіти у уряді Йована Ристича (1873—1875 і 1880—1885), провів реформу середньої освіти, розділивши гімназії на суспільний і природничий напрямки.
Як дипломат сім років очолював місію в Стамбулі (1885—1892). Він став першим політиком, який використав македонський націоналізм (маргінальний, зароджуваний та ідеологічно несформований на той час) як ідеологію протистояння сильним позиціям Болгарії в Македонії та як перехідний етап до повної сербізації її слов'янського населення.[8][9] Після повернення очолив Державну раду (1895—1896). Знову був відправлений послом в Стамбул (до 1900), потім в Париж і до 1905 року в Санкт-Петербург, де і пішов у відставку.
Після повернення до Сербії відтворив Прогресивну партію. Під час Першої світової війни Новакович був обраний головою уряду.