Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Стеван Сремац (*Стеван Сремац; 11(23 листопада) 1855, Сента —† 12(25 липня) 1906, Сокобаня) — сербський письменник епохи реалізму.
Стеван Сремац | |
---|---|
серб. Стеван Сремац | |
Народився | 23 листопада 1855[1] або 11 листопада 1855[2][3] Сента, Австрійська імперія[4] |
Помер | 26 серпня 1906[1] (50 років) або 12 серпня 1906[3] (50 років) Sokobanjad, Королівство Сербія |
Поховання | Новий цвинтар |
Країна | Королівство Сербія Австрійська імперія |
Місце проживання | Ниш |
Діяльність | письменник, сценарист |
Alma mater | Белградський університет (1878) |
Знання мов | сербська[1] |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
Напрямок | реалізм |
IMDb | ID 0820214 |
Походив зі знатної родини Сремац. Народився у містечку Сента (сучасна Воєводина, Сербія). Початкову освіту отримав у Піроті. Рано втратив батьків. Разом із дядьком Йованом Джорджевичем у 1868 році перебирається до Белграду. Тут у 1875 році закінчив гімназію. У 1878 році закінчив історичне відділення Белградського університету.
Добровольцем брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 років. Викладав історію в школах Ніша, Пірота та Белграда. При цьому був активним членом Ліберальної партії, підтримував династію Обреновичів. Помер у 1906 році.
Став відомим наприкінці 1880-х років завдяки циклу романтичних оповідань про старовину (зібрані в книзі «Зі старовинних книг», 1903—1909).
Визнання принесли гумористичні та сатиричні оповідання, повісті, романи про сучасність, в яких дана блискуча характеристика провинційного середовища, побуту, звичаїв середнього стану (повісті «Івкова слава», 1896 рік; «Зона Замфірова», 1907 рік; роман «Поп Чира і поп Спіра», 1898 рік).
З найбільшою силою його талант проявився в сатирі, спрямованій проти політиканства, діляцтва — оповідання «Поважний старець!», «Новий рік», сатиричний роман «Вукадін» (1896—1897 роки). Тут вплинули традиції українського письменника М. Гоголя.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.