Loading AI tools
сторінка значень у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Спо́лох[1], наба́т[2] — сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі, поводі). Зазвичай його подавали ударами спеціального дзвона (сполоховий дзвін), для цієї ж мети могли використовувати також церковні дзвони, а також імпровізовані дзвінні пристрої.
Для биття на сполох уживався спеціальний сполоховий дзвін, який має особливий тембр, відмінний від тембру інших дзвонів.
Окрім дзвонів, для биття на сполох (зокрема, у випадку пожежі) у сільській місцевості досі застосовуються імпровізовані прилади (по суті — била або клепала). Найбільш відомий — відтинок залізничної рейки 50 см завдовжки і залізний прут, пофарбовані у червоний колір і підвішені поруч на дротах або мотузках (звідси і вираз «бити в рейку»[3]). Замість рейки уживають також будь-які залізні деталі (відтинки труб тощо). Деяку схожість зі справжнім дзвоном має варіант сучасного «клепала», зроблений з газового балона або великого вогнегасника без дна, споряджений усередині «калаталом» з металевої деталі. Незвичайний вигляд має пожежне клепало, зроблене із залізної обичайки з прикріпленими до нього обабіч залізними кружалами (одне з них має отвір у центрі)[4], дещо схоже з там-тамом або гонгом. Такі прилади іноді не зовсім правильно зовуть «риндами»[5][6], переносячи на них неточну назву корабельного дзвона — ринда.
Двоє якихось проходили поблизу, шарпнули за брезент, думаючи, певне, що в кузові нікого нема, посміялись, постояли біля стовпа, на місці колишньої дзвіниці, де тепер тільки уламок рейки висить. Один чимось ударив по рейці, сказав: — Який звук нікчемний… Казармений… Звук сірих буднів… — О. Т. Гончар. «Собор» |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.