![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Flag_of_NATO.svg/languk-640px-Flag_of_NATO.svg.png&w=640&q=50)
Список постійних представників Великої Британії при НАТО
стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Список постійних представників Великої Британії при НАТО?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Постійний представник Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (англ. Her Britannic Majesty's Permanent Representative) — це посада представницького характеру. Особа, яка обіймає посаду, представляє державу при одній або кількох міжурядових чи міжнародних організаціях, членом яких вона є. Правовий статус, характер і обсяг привілеїв та імунітетів постійного представника та його співробітників регламентують міжнародні угоди, а також законодавство країни перебування.
Постійний представник Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії при НАТО англ. Her Britannic Majesty's Permanent Representative to the North Atlantic Council | |
![]() | |
з з 2017 року посаду обіймає Сара Макінтош | |
---|---|
Попередник: | Адам Томсон |
Посада постійного представника Сполученого Королівства при НАТО була заснована у 1952 році. Першим постійним представником при НАТО став Сер Фредерік Міллар (1952—1953), а чинним на сьогодні є Сара Макінтош.
Наймолодшим постійним представником на момент обрання був Майкл Александер, який обійняв посаду у віці 50-ти років. Найстаршим постійним представником на момент обрання був Адам Томсон, який очолив представництво у віці 59 років.
Найкоротший термін на посаді провів Девід Меннінг (менше року), а найдовший — Майкл Александер (6 років).
Окрім постійних представників, які представляють, зазвичай, інтереси всієї держави, при військових міжурядових або міжнародних організаціях (наприклад, НАТО) інтереси оборонної сфери країни представляють військові представники[1]. Але до Північноатлантичної ради, яка приймає суто політичні рішення, військові представники не залучені. Вони виконують лише функції спостерігачів (радників).