Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цей список включає кирилізовані імена монархів і періоди їхнього правління. Корейські династії перелічені в хронологічному порядку.
Кочосон (400 до н. е. — 108 до н. е.) — перша корейська держава. За легендою засноване Тангуном у 2333 році до н. е. На півночі Кореї і в Південній Маньчжурії були знайдені археологічні докази існування цієї держави, що належать до бронзової доби. Найдавніші згадки про державу зроблено в китайських хроніках, що припадають на VII століття до н. е.
Правителі держави носили титул Тхандже.
Хроніки правителів Кочосона містяться в збірнику Кювон Сахва (1675). Інший збірник текстів, Хвандан Коґі, приводить інші періоди правління.
Більшість істориків вважають Кочосон напівміфічною державою, дата виникнення якої сильно занижена і приводять інші дати виникнення — від II до XIII століття до нашої ери.
Вважається міфічною.
Вважається міфічною:
Пуйо (239 до н. е. — 494 н. е.) стало наступником Кочосона. Правителі продовжували іменуватися Тхандже.
Північний Пуйо (108 до н. е. — 58 до н. е.)
Південний Пуйо (86 до н. е. — 22 н. е.)
Правителі Південного Пуйо від'єдналися від північної частини і почали носити титул ван («король»).
Конфедерація Кая (42—532) складалася з декількох невеликих держав. Всі правителі Кая носили титул ван («король»).
Список династії Кім Кимгвана Кая.
# | Ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління |
1 | Суро | 수로왕 | 首露王 | (42—199) |
2 | Кодин | 거등왕 | 居登王 | (199—259) |
3 | Мапхум | 마품왕 | 麻品王 | (259—291) |
4 | Коджіль | 거질미왕 | 居叱彌王 | (291—346) |
5 | Ісіпхум | 이시품왕 | 伊尸品王 | (346—407) |
6 | Чваджи | 좌지왕 | 坐知王 | (407—421) |
7 | Чхвіхий | 취희왕 | 吹希王 | (421—451) |
8 | Чильджи | 질지왕 | 銍知王 | (451—492) |
9 | Кйомджи | 겸지왕 | 鉗知王 | (492—521) |
10 | Кухйон | 구형왕 | 仇衡王 | (521—532) |
Тільки чотири із шістнадцяти королів Текая (42 — 562) відомі за ім'ям.
Пекче (18 до н. е. — 660 н. е.) був одним з Трьох корейських королівств. Храмове ім'я збігалося з звичайним ім'ям, крім особливо обумовлених випадків.
# | Храмове ім'я | Хангиль | Ханчча | Період правління | Звичайне ім'я | Спорідненість | Примітки |
1 | Онджо | 온조왕 | 溫祚王 | 18 до н. е.-29 н. е. | засновник династії | син засновника Когурьо | |
2 | Тару | 다루왕 | 多婁王 | 29 — 77 | старший син Онджо | ||
3 | Кіру | 기루왕 | 己婁王 | 77 — 128 | старший син Тару | ||
4 | Керу | 개루왕 | 蓋婁王 | 128 — 166 | син Кіру | ||
5 | Чхого | 초고왕 | 肖古王 | 166 — 214 | син Керу | також Сого (소고왕, 素古王) | |
6 | Кусу | 구수왕 | 仇首王 | 214 — 234 | старший син Чхого | також Квесу (귀수왕, 貴須王) | |
7 | Сабан | 사반왕 | 沙泮王 | 234 | старший син Кусу | також Сай(사이왕, 沙伊王) | |
8 | Кой | 고이왕 | 古爾王 | 234 — 286 | другий син Сабана | також Куй(구이군, 久爾君) | |
9 | Чхеккє | 책계왕 | 責稽王 | 286 — 298 | син Кой | також Чхонгє (청계왕, 靑稽王) | |
10 | Пунсо | 분서왕 | 汾西王 | 298 — 304 | старший син Чхеккє | ||
11 | Пірю | 비류왕 | 比流王 | 304 — 344 | другий син Кусу | ||
12 | Кє | 계왕 | 契王 | 344 — 346 | перший син Пунсо | ||
13 | Кинчхого | 근초고왕 | 近肖古王 | 346 — 375 | другий син Пірю | також Чхого (초고왕, 肖古王) або Сокко (속고왕, 速古王) | |
14 | Кингусу | 근구수왕 | 近仇首王 | 375 — 384 | син Кинчхого | також Квісу (귀수왕, 貴首王) | |
15 | Чхимрю | 침류왕 | 枕流王 | 384—385 | старший син Кинсугу | ||
16 | Чинса | 진사왕 | 辰斯王 | 385 — 392 | молодший брат Чхимню | також Пуйохві (부여휘, 扶餘暉) | |
17 | Асін | 아신왕 | 阿莘王 | 392 — 405 | двоюрідний брат Чинса; старший син Чхинмню | також Ахва (아화왕, 阿華王) | |
18 | Чонджи | 전지왕 | 腆支王 | 405 — 420 | старший син Асіна | також Чикчи (직지왕, 直支王) або Чинджи (진지대왕, 眞支王) | |
19 | Куйсін | 구이신왕 | 久爾辛王 | 420 — 427 | старший син Чонджи | ||
20 | Пію | 비유왕 | 毗有王 | 427 — 454 | старший син Куйсіна | також Йобі (여비, 餘毗) | |
21 | Керо | 개로왕 | 蓋鹵王 | 454 — 475 | Кйонса(경사, 慶司) або Кйон (경, 慶) | старший син Пію | також Йогьон (여경, 餘慶) |
22 | Мунджу | 문주왕 | 文周王 | 475 — 477 | Модо (모도, 牟都) або До (도, 都) | син Керо | |
23 | Самгин | 삼근왕 | 三斤王 | 477 — 479 | Самгин(삼근, 三斤), Імголь (임걸, 壬乞) або Самголь (삼걸, 三乞) | старший син Мунджу | також Мунгин (문근왕, 文斤王) |
24 | Тонсон | 동성왕 | 東城王 | 479 — 501 | Моде (모대, 牟大) або Мамо (마모, 摩牟) | двоюрідний брат Самгима | |
25 | Мурьон | 무령왕 | 武寧王 | 501 — 523 | Сама (사마, 斯麻 or 斯摩) або Юн (융, 隆) | другий син Тонсона | також Сама (사마왕, 斯麻王), До (도왕, 嶋王) або Хорьон (호령왕, 虎寧王) |
26 | Сон | 성왕 | 聖王 | 523 — 554 | Мьон (명, 明) | син Мурьона | також Мьон (명왕, 明王) або Сонмьон (성명왕, 聖明王) |
27 | Відок | 위덕왕 | 威德王 | 554 — 598 | Чхан (창, 昌) | старший син Сона | також Чхан (창왕, 昌王) |
28 | Хе | 혜왕 | 惠王 | 598 — 599 | Кє (계, 季) | молодший брат Відока | також Хон (헌대왕, 獻王) |
29 | Поп | 법왕 | 法王 | 599 — 600 | Сон (선, 宣) або Хьосун (효순, 孝順) | старший син Хе | |
30 | Му | 무왕 | 武王 | 600 — 641 | Чан (장, 璋) або Содон (서동, 薯童) | син Попа | також Муган (무강왕, 武康王) або Мугван (무광왕,武廣王) |
31 | Ийджа | 의자왕 | 義慈王 | 641 — 660 | старший син Му |
Когурьо (37 н. е. — 668 н. е.) було одним з Трьох корейських королівств. Правителі Когурьо носили титул Тхеван (太王), який дослівно означає «найвеличніший з королів».
# | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Період правління |
Легендарна лінія | ||||
---|---|---|---|---|
1 | Тонмьонсон | 동명성왕 東明聖王 | Коджумон 고주몽 高朱蒙, Чхумо 추모 鄒牟, Санхе 상해 象解 | 37 до н. е.-19 до н. е. |
2 | Юрімьон | 유리명왕 琉璃明王 | Юрі 유리 琉璃, Юри 유리 類利, Юрю 유류 孺留 | 19 до н. е.-18 н. е. |
3 | Темусін | 대무신왕 大武神王 | Мухюль 무휼 無恤 | 18-44 |
4 | Мінджун | 민중왕 閔中王 | Хесекчу 해색주 解色朱 | 44-48 |
5 | Мобон | 모본왕 慕本王 | Хеу 해우 解憂, (Хе) Еру (해)애루 (解)愛婁 | 48-53 |
Велика імператорська лінія | ||||
6 | Тхеджохо | 태조왕 太祖王 | Кун 궁 宮, Осу 어수 於漱 | 53-146 |
7 | Чхатхе | 차대왕 次大王 | Сусон 수성 遂成 | 146—165 |
8 | Сінтхе | 신대왕 新大王 | Пекко 백고 伯固, Пекку 백구 伯句 | 165—179 |
Лінія Хвандо-Кукне | ||||
9 | Когукчхон | 고국천왕 故國川王 | Намму 남무 男武, Іїмо 이이모 伊夷謨 | 179—197 |
10 | Сансан | 산상왕 山上王 | Чону 정우 廷優, Вігун 위궁 位宮 | 197—227 |
11 | Тончхон | 동천왕 東川王, 東襄王 | Увіго 우위거 憂位居, Кьочхо 교체 郊彘 | 227—248 |
12 | Чунчхон | 중천왕 中川王, 中襄王 | Йонбуль 연불 然弗 | 248—270 |
13 | Сочхон | 서천왕 西川王, 西襄王 | Якро 약로 藥盧, Ягу 약우 若友 | 270—292 |
14 | Понсан | 봉상왕 烽上王, 鴙葛王 | Санбу 상부 相夫, Сапсіру 插矢婁 | 292—300 |
15 | Мічхон | 미천왕 美川王, 好攘王 | Ибуль 을불 乙弗, Убуль 우불 憂拂 | 300—331 |
16 | Когугвон | 고국원왕 故國原王 | Саю 사유 斯由, Ю 유 劉, Свє 쇠 釗 | 331—371 |
17 | Сосурім | 소수림왕 小獸林王 | Кубу 구부 丘夫 | 371—384 |
18 | Когугян | 고국양왕 故國攘王 | Ірьон 이련 伊連, Оджиджи 어지지 於只支 | 384—391 |
19 | Квангетхо | 광개토호태왕 廣開土好太王 | Тамдок 담덕 談德, Ан 안 安 | 391—413 |
Пхен'янська лінія | ||||
20 | Чансу | 장수왕 長壽王 | Корьон 거련 巨連, Корьон고련 高璉 | 413—491 |
21 | Мунджамьон | 문자명왕 文咨明王 | Наун 나운 羅雲, Коун 고운 高雲 | 491—519 |
22 | Анжан | 안장왕 安藏王 | Хинан 흥안 興安, Коан 고안 高安 | 519—531 |
23 | Анвон | 안원왕 安原王 | Пождон 보정 寶廷, Коджон 고정 高廷 | 531—545 |
24 | Янвон | 양원태왕 陽原王, 陽崗上好王 | Пхьонсон평성 平成 | 545—559 |
25 | Пхьонвон | 평원왕 平原王 | Янсон 양성 陽成, Тхан 탕 湯, Коян 고양 高陽 | 559—590 |
26 | Йонянхо | 영양왕 嬰陽王, 평양왕 平陽王 | Ковон 고원 高元, Тевон 대원 大元 | 590—618 |
27 | Йонню | 영류왕 營留王 | Коконму 고건무 高建武, Сон 성 成, Кому 고무 高武 | 618—642 |
28 | Поджан | 보장왕 寶藏王 | Коджан 고장 高藏, Поджан 보장 寶藏 | 642—668 |
Примітки: імена і дати легендарної лінії відповідно до джерела Самгук Сагі. Вей шу (Історія династії Вей) приводить такі імена: 朱蒙 Чумон (Жумень), 閭達 Люйда, 始閭諧 Шилюйхе, 如栗 Жулі и 莫來 Молай. Імена цієї лінії в тому чи іншому вигляді з'явилися в V столітті, коли імператор Чансу звів своєму батьку пам'ятник, а Когурьо зав'язало контакти з Північною Вей. Підпис до пам'ятника дає такі імена: 鄒牟 Чхумо, 儒留 Юрю, и 大朱留 Теджурю. Зв'язок між цими іменами досі залишається неясним.
Сілла (57 до н. е. — 935 н. е.) була одним з Трьох корейських королівств. У Сіллі правили сім'ї Пак, Сок і Кім. Правителі Сілли носили різні титули, включаючи Ісагим, Маріпкан, Ван, і Йован. Як і деякі королі Пекче, окремі представники династії брали титул імператора.
Пархе (669—926) стало наступником Когурьо в північних землях Кореї, Манчжурії і нинішньої території Приморського краю Росії. Засновник назвав королівство Чин, оголосивши його наступником Когурьо, проте в історії залишилася назва Пархе (Бохай по-китайськи) після того, як з Китаєм були налагоджені постійні контакти. Правителі носили титул Хвандже(«імператор»), а їхні храмові імена, за рідкісним винятком, закінчувалися на -джо або -джон.
# | Посмертне ім'я (諡號) | Хангиль/ханчча | Прижиттєве ім'я | Хангиль/ханчча | Період правління | Назва епохи (年號) |
1 | Ко | 고왕 高王 | Теджойон | 대조영 大祚榮 | 698—719 | Чхонтхон 천통 天統 |
2 | Му | 무왕 武王 | Темує | 대무예 大武藝 | 719—737 | Інан 인안 仁安 |
3 | Мун-ван | 문왕 文王 | Техинму | 대흥무 大欽茂 | 737—793 | Техин 대흥 大興 (Порьок 보력 寶曆 774-?) |
4 | Фє | 폐왕 廢王 | Тевон | 대원의 大元義 | 793 | немає |
5 | Сон | 성왕 成王 | Техвайо | 대화여 大華與 | 793—794 | Чунхин 중흥 中興 |
6 | Кан | 강왕 康王 | Тесиннін | 대승린 大嵩璘 | 794—809 | Чонрьок 정력 正曆 |
7 | Чон | 정왕 定王 | Тевоню | 대원유 大元瑜 | 809—812 | Йондок 영덕 永德 |
8 | Хий | 희왕 僖王 | Теоний | 대언의 大言義 | 812—817? | Чуджак 주작 朱雀 |
9 | Кан | 간왕 簡王 | Темьончхун | 대명충 大明忠 | 817?-818? | Тхесі 태시 太始 |
10 | Сон | 선왕 宣王 | Теїнсу | 대인수 大仁秀 | 818?-830 | Конхин 건흥 建興 |
11 | ? | Тейджин | 대이진 大彝震 | 830—857 | Хамхва 함화 咸和 | |
12 | ? | Тегонхван | 대건황 大虔晃 | 857—871 | Конхван 虔晃 건황 | |
13 | Кьон | 경왕 景王 | Техьонсок | 대현석 大玄錫 | 871—895 | |
14 | ? | Тевігє | 대위계 大瑋瑎 | 895—906? | ||
15 | Е | 애왕 哀王 | Теїнсон | 대인선 大諲譔 | 906?-926 | |
Корьо (918—1392) управлялось династією Ван. Перший король мав храмове ім'я Тхеджо, яке означає «великий засновник». Цим іменем називались перші королі Корьо і Чосон, оскільки вони були засновниками династій Ван та І (Лі) відповідно.
Двадцять три перших королі в наступному списку (до Вонджона) мали храмові імена, що закінчувалися на джон. Починаючи з Чхунньоля (двадцять п'ятого короля), всі інші королі Корьо мали титул Ван («король»). Назви епох вказані в дужках.
Чосон (1391—1897) стала правонаступником Коре. У 1897, коли Чосон стала Корейською імперією, деякі з королів Чосон були посмертно зведені в ранг імператорів. Монархи Чосон мали храмове ім'я, що закінчується на джо або джон. Джо давалося першим королям або імператорам нової лінії всередині династії, іншим давалося ім'я, що закінчується на джон. Два королі, Йонсан-гун і Кванхегун, були позбавлені своїх храмових імен після закінчення правління. Кожен монарх мав своє посмертне ім'я, що включає титул ван(«король»),хвандже(«імператор»),теван(«великий король») або тедже («великий імператор»).
Корейська імперія (1897—1910) була створена під ознаменування закінчення періоду китаїзації. Офіційно імператорів було називати їх згідно з назвами відповідних епох, але на практиці частіше використовувалися їхні храмові імена.
Посмертне ім'я (諡號) | Прижиттєве ім'я | Період правління | Назва епохи |
Коджон (Кванму) 고종 | І (Лі) Мьонбок 이명복 | 1864-1907 | Кванму 광무 光武 |
Сунджон (Юнхи) 순종 | І (Лі) Чхок 이척 | 1907-1910 | Юнхи 융희 隆熙 |
1910 року Корея була анексована Японією. Останній імператор Кореї Сунджон був понижений в ранзі до короля. Він помер 1926 року в палаці Чхандоккун (японська назва — Седокукю). З його смертю династія Лі припинила своє існування.
Оскільки Корея увійшла до складу Японської імперії, правителем Кореї у 1910—1945 роках був імператор Японії.
Посмертне ім'я | Прижиттєве ім'я | Період правління | Назва епохи |
Мейдзі 明治 | Муцухіто 嘉仁 | (1868-) 1910-1912 | Мейдзі 明治 |
Тайсьо 大正 | Йосіхіто 嘉仁 | 1912-1926 | Тайсьо 大正 |
Сьова 昭和 | Хірохіто 裕仁 | 1926-1945 (-1989) | Сьова 昭和 |
Після капітуляції Японії в Другій світовій війні Корея здобула незалежність. 1948 року на Корейському півострові було створено дві республіки: Республіку Корею та Корейську Народно-Демократичну Республіку. Питання про повернення роду Лі на престол не розглядалося. Втім, деякі його представники проходили обряд коронації. Сьогодні самопроголошеною «імператрицею Кореї» є Лі Хевон[en] (이해원), але її претензії на престол не підтримуються істотною частиною південнокорейського суспільства.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.