велокоманда[3]— команда велосипедистів, що бере участь у змаганнях з велосипедного спорту[4].
велокомп'ютер— прилад, який інформує велосипедиста про швидкість, кілометраж пробігу тощо під час поїздки.
велокрос[3]— змагання з велосипедного спорту на пересіченій місцевості[4].
велолижі[3]— велосипедний пристрій, призначений для пересування по снігу.
велолітак[3]— літальний апарат для польотів в атмосфері за допомогою нерухомих крил та велосипедних педалей.
веломаршрут— визначений та відповідно облаштований відрізок масового пересування на велосипедах, що поєднує між собою двоє і більше джерел-цілей велоруху і є складовою загальноміської мережі велоруху[6].
веломеханік[3]— фахівець, який конструює або вдосконалює велосипед.
веломобілізм— виготовлення та випробування під час змагань діючих моделей веломобілів[4].
веломобіль[3]— транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що має три колеса або більше (окрім дитячих велосипедів) та приводиться в рух виключно мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, зокрема, за допомогою педалей або рукояток[5][4].
велопаркінг— капітальні закриті наземні чи підземні, одно- чи багаторівневі споруди для періодичного і тривалого (наприклад сезонного) масового зберігання велосипедів[6].
велопарковка— споруда, спеціально призначена для зберігання велотранспортних засобів та обладнана спеціальними конструктивними елементами для кріплення велосипедів— стойками, стелажами, шафками тощо[5].
велопереїзд— виділене відповідною розміткою та ознакуванням місце перетину форми велоруху (зазвичай велодоріжка, велосмуга чи велопішохідна доріжка) з проїзною частиною вулиці або дороги в межах чи поза межами перехрестя[6].
велополо[3]— спортивна командна гра з м'ячем на велосипедах.
велопричіп— безмоторна колісна рама, яка кріпиться до велосипеда для транспортування вантажів.
велопробіг[3]— спортивні змагання на велосипедах на велику дистанцію[4].
велоралі (велосипедний марафон, велобагатоднівка[3])— багатоденне спортивне змагання на велосипедах[4].
велорикша (велотаксі[3])— невеликий транспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів на невеликі відстані в міських умовах, має вигляд зазвичай триколісного велосипеда з місцями для 1-2 пасажирів, що приводиться в рух силою водія[4].
велорух— загальне поняття масового пересування на велосипедах вулицями міста.
велосипед (веломашина[3])— транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що має два колеса та приводиться в рух виключно мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, зокрема, за допомогою педалей або рукояток[5][4].
велосмуга— виділена на правому (за напрямом руху) краю проїзної частини суцільною лінією розмітки смуга руху велосипедів, на якій заборонений рух або стоянка інших транспортних засобів[6].
велостійки— найпростіші конструкції П-подібної чи іншої форми, розраховані на кріплення велосипеда замком чи тросом для стоянки від 5 хв. до 5 годин[6].
велотрайк— триколісний велосипед, що дозволяє їхати напівлежачи.
велотраса[3]— траса для спортивних перегонів на велосипедах[4].
велотрек[3]— замкнуте овальне кільце для велозмагань[4].
велотурист[3]— турист, який подорожує на велосипеді[4].
велошина— пружна гумова оболонка з металевим або полімерним кордом, встановлена на обід колеса.
вилка велосипедна— багатофункціональна тримальна деталь (або механізм) рульового керування велосипеда, яка утримує переднє колесо на велосипеді і з'єднує вісь колеса з кермом напряму.
винос керма— частина велосипеда, що з'єднує горизонтальну трубку керма з вертикальним рульовим штирем (часто зі штоком вилки)[7].
відбивач велосипедний— пристрій безпеки, який використовується для того, аби попередити іншого учасника дорожнього руху про присутність велосипеда на дорозі.
машина-віник— автомобіль організаторів, який замикає пелотон в шосейних велогонках.
втулка— деталь велосипеда, що має осьовий отвір, у який входить сполучна деталь.
гальмо велосипедне— пристрій для сповільнення, зупинки велосипеда та обмеження його швидкості на спуску.
гідролінія— пристрій, призначений для передачі гальмівного зусилля від ручки до гальмівних поршнів за допомогою гальмівної рідини.
гідроформінг— це технологія зміни форми труби, яка активно використовується у велоіндустрії. Вона дає можливість надавати трубам фактично будь-яку форму[2].
гіт— індивідуальна дисципліна у велоспорті, що передбачає змагання на час.
доместік (грегарі)— шосейний велогонщик, який працює на свою команду або її лідера.
доріжка велопішохідна— виділений конструктивно та (або) за допомогою розмітки елемент дороги, призначений для руху пішоходів та велосипедистів (спільного або розмежованого), позначений відповідним дорожнім знаком[5].
доріжка велосипедна (велодоріжка)— виконана поза межами проїзної частини доріжка з покриттям (одностороння або двостороння), що призначена для руху на велотранспортних засобах і позначена відповідними дорожніми знаками[5].
дорога велосипедна (велодорога)— лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для руху велотранспортних засобів[5].
захисна смуга— в обмежених умовах виділена на правому (за напрямом руху) краю проїзної частини переривистою лінією розмітки смуга руху велосипедів, на яку допускається виїзд автомобілів в окремих випадках[6].
зона велопішохідна— територія, призначена виключно для руху пішоходів та велосипедистів, позначена відповідними дорожніми знаками[5].
командна гонка переслідування— вид велотрекової гонки, схожий з індивідуальною гонкою переслідування, за винятком того, що в ній беруть участь дві команди по чотири гонщика.
комісар— у велоспорті терміном позначають офіційного учасника їзди на велосипеді під час змагань.
контрсмуга— велосипедна смуга зворотного напрямку на вулицях з одностороннім рухом[5].
Король гори (королева гори)— титул, який присвоюють найкращому учаснику-горняку велосипедної гонки.
крило велосипедне— огороджувальне покриття, яке розташоване зверху над колесом велосипеда, яке захищає водія і оточуючих від бруду.
критеріум— групові кругові велоперегони, як правило вулицями міста, за очками.
критична маса— велосипедна подія, що зазвичай проводиться в останню п'ятницю кожного місяця у більш ніж 300 містах по всьому світу.
крос-кантрі— перегони по пересіченій місцевості зі спусками, затяжними підйомами, швидкісними та технічними ділянками.
крокодил [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]— велосипед доопрацьований власником до якогось унікального стану (custom bike) з застосуванням складових частин і механізмів з велосипедів других конструкцій та виробників.
кроківнитство [Архівовано 17 серпня 2019 у Wayback Machine.]— відродження та модернізація велосипедів, субкультура в осередку технічної творчості, хобі.
ланцюг велосипедний— роликовий ланцюг, який передає потужність від педалей до зубчатої зірки, яка розташована на задньому колесі велосипеда.
лігерад— лежачий велосипед, що дозволяє велосипедисту їхати бо лежачи на спині, або на животі.
лоурайдер— велосипед, який призначений для прогулянок містом.
магістральний веломаршрут— маршрут велоруху загальноміського значення, що поєднує між собою райони міста та найбільші джерела-цілі велоруху[6].
манетки— пристрої в сучасних велосипедах, що кріпляться до керма і дозволяють перемикати передачі[8].
перегони на вибування— дисципліна трекового велоспорту.
пенні-фартинг— велосипед, що характеризується дуже великим переднім і маленьким заднім колесом.
переїзд велосипедний (велопереїзд)— ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху велосипедистів через дорогу[5].
підвіска— система амортизації велосипеда, що використовується для підвищення комфорту велосипедиста при їзді по нерівній поверхні.
підніжка велосипедна— пристрій, який відкидається додолу від рами і спирається на землю.
причіп велосипедний— транспортний засіб, що призначений для перевезення людей або вантажів та може використовуватися виключно в зчепленні з велосипедним транспортним засобом[5].
позавуличний велосипедний зв'язок— велодоріжка чи інша форма велоруху, що є елементом сполучення паралельних веломаршрутів або окремих ділянок одного веломаршруту і проходить ізольовано, за межами червоних ліній вулиць— вздовж залізниці чи автомагістралі, вздовж берега водойми, брівки балки або яру або перетинає їх окремо від вулиці[6].
педаль велосипедна— пристрій, який призначений для передачі зусилля від ноги велосипедиста до шатуна, з наступним обертанням вала каретки, яке через трансмісію передається на заднє колесо і приводить велосипед у рух[12].
рама велосипедна— основна частина велосипеда, деталь, яка об'єднує всі інші частини конструкції.
рандоннер— велосипедист, який бере участь у спеціалізованих перегонах, відомих як бревети.
Рейнська велодоріжка— трансконтинентальна велодоріжка в Європі, довжина якої 1230 кілометрів.
рекреаційний веломаршрут— система форм велоруху, що пролягає рекреаційними територіями (парк, ліс, набережна тощо), подалі від вулиць з інтенсивним рухом транспорту[6].
роги (ріжки)— парний велосипедний аксесуар, який кріпиться на кермі.
роздільний старт— спосіб старту в індивідуальних змаганнях на час.
рокрінг— деталь, яка використовується для захисту однієї або всіх провідних зірочок велосипеда.
світлоповертач— пристрій, призначений для позначення транспортного засобу в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості шляхом відбиття світла, що випромінюється джерелом, не пов'язаним із цим транспортним засобом, у напрямку, зворотному напрямкові падаючого світла;
світлоповертаючий знак— елемент одягу (нашивка, значок, браслет, наклейка, тощо) призначений для позначення пішоходів та велосипедистів в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості шляхом відбиття світла у напрямку, зворотному напрямкові падаючого світла.
система провідних зірок— передній набір зірок велосипеда, розташований на валу каретки; частина велосипедної трансмісії.
сідло велосипедне— деталь велосипеда, яка приймає на себе більшу частину ваги велосипедиста.
сідловий стрижень— частина велосипеда, виконана у вигляді труби, що з'єднує сідло з рамою та забезпечує регулювання висоти сідла відносно педалей.
смуга безпеки (розділювальна смуга безпеки)— частина тротуару або проїзної частини, виділений конструктивно та (або) за допомогою розмітки, що розташований поруч із велосмугою або велосипедною доріжкою з метою гарантування безпеки руху велосипедистів[5].
смуга велосипедна (велосмуга)— частина проїзної частини, призначена для руху велосипедистів, відокремлена від неї за допомогою суцільних або переривчастих ліній або делініатору[5].
велосипедна спиця— конструктивний елемент велосипедного колеса, що являє собою стрижень, що з'єднує центр колеса (маточину) і його обід[13].
спринт— дисципліна у велоспорті, в якій на велотреку змагаються від двох до чотирьох гонщиків у заїздах на два чи три кола.
спринтер[en]— учасник велозмагань, який може швидко закінчити гонку шляхом швидкого прискорення за невеликий проміжок часу.
стоянка велосипедна (велостоянка)— ділянка або приміщення, спеціально призначені для зберігання велотранспортних засобів та (або) обладнані спеціальними конструктивними елементами для кріплення велосипедів— стойками, стелажами, шафками тощо[5].
стрінгбайк— велосипед, який використовує трос і блок велосипедної трансмісійної системи замість традиційного велосипедного ланцюга і зірочки.
суперрандонер— велосипедист, який подолав у заліковий час протягом одного сезону бревети на 200, 300, 400 и 600км.
таймер— шосейний гонщик, який може тримати високу швидкість протягом тривалого часу.
транспортні засоби (велотранспортні засоби)— велосипеди, веломобілі та прирівняні до них велосипеди та веломобілі з підвісним електродвигуном з максимальною потужністю (або конструктивної швидкістю) не більше встановленого значення[5].
фляготримач— пристрій, що використовується для зручного утримування ємності для води в велосипеді.
флікери— маленькі значки або наклейки, що кріпляться на велосипедах; вони відбивають світло в темряві[5].
фрірайд— стиль катання на велосипеді, який передбачає їзду на велосипеді по складних, іноді штучно споруджених трасах, які використовують природні і штучні перешкоди.
хардтейл— велосипед, що має лише передню амортизаційну вилку.
Український орфографічний словник: близько 172 000 слів / уклали: В.В.Чумак, І.В.Шевченко, Л.Л.Шевченко, Г.М.Ярун; за редакцією академіка В.Г.Скляренка.— вид. 7-е.— К.: Довіра, 2008.— С. 84