Сорока Аркадій Васильович

Арка́дій Васи́льович Сороќа український митець, народний художник України, яскравий представник школи реалізму (нар. 25 липня 1924, Вінниця — пом. 2 вересня 2010) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений художник УРСР з 1980 року^[1], народний художник України з 2008 року^[2]. Батько художниці Світлани Нечай-Сороки.

Сорока Аркадій Васильович
Народження	25 липня 1924(1924-07-25) Вінниця, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 вересня 2010(2010-09-02) (86 років)
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж, натюрморт і батальний жанр
Навчання	Одеське художнє училище (1941)
Діяльність	художник
Вчитель	Крайнєв Данило Карпович, Мучник Леонід Овсійович і Шелюто Микола Андрійович
Відомі учні	Назаренко Олександр Григорович
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Нечай-Сорока Світлана Аркадіївна
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сорока.

Життєпис

Народився 25 липня 1924 року у Вінниця у сім'ї чоботаря^[3]. Упродовж 1937—1941 років навчався в Одеському державному художньому училищі імені Митрофана Грекова у Леоніда Мучника, Данила Крайнєва, Миколи Шелюта.

З початком німецько-радянської війни добровольцем попросився на фронт, виправивши у паспорті рік народження з 1924-го на 1921-й. Навчався у Харківському авіаційному училищі зв'язку в Коканді, куди був евакуйований навчальний заклад. Через втечу одного із курсантів навчального закладу, під час його вартування, потрапив у штрафний батальйон. Брав участь у бойових діях, був поранений^[3]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня та медалями^[4].

З 1945 по 1946 рік працював у Москві в Комісаріаті зв'язку СРСР. Після демобілізації жив у Вінниці та працював у Художньому фонді, викладав у художніх студіях^[5]. Жив у Вінниці в будинку на вулиці Пушкіна, № 2, квартира 4^[4]. Помер 2 вересня 2010 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису у жанрах натюрморту, пейзажу, портрету; писав, жанрові та історичні картини, батальні діорами. За 65 років творчої діяльності написав понад 5 000 живописних творів та етюдів. Серед його творів:

• 1960 — «Ковалі»;
• 1960 — «Кумбари»;
• 1964 — «Український степ»;
• 1965 — «На шляхах війни»;
• 1967 — «Комунари» (Вінницький краєзнавчий музей);
• 1967 — «Донька»;
• 1969 — «Трудові будні»;
• 1969 — «Літній вечір»;
• 1970 — «Не забудемо»;
• 1971 — «Трудові будні»;
• 1972 — «Слідом за фронтом»;
• 1974 — «Лист з фронту»;
• 1974 — «Мир переможе війну»;
• 1976 — «Подолянки»;
• 1976 — «Володимир Ленін серед делегатів третього з'їзду Комсомолу»;
• 1977 — «Йшов загін»;
• 1980 — «На безіменній висоті»;
• 1980 — «Микола Пирогов біля хворого Миколи Некрасова»;
• 1982 — «Рейд Сидора Ковпака» (Чернігівський художній музей);
• 1983 — «Літак над Батьківщиною»;
• 1983 — «Останній стіг»;
• 1984 — «Черешневе свято в радгоспі імені Олександра Суворва»;
• 1985 — «Василь Порик — національний герой Франції»;
• 1987 — «Свято Івана Купала»;
• 1988 — «Останній сніг»;
• 1988 — «Сестри, сестри, горе вам»;
• 1988 — «Богдан Хмельницький з своїми соратниками»;
• 1988 — «Кармелюк»;
• 1990 — «Катерина»;
• 1994 — «Сорок перший рік»;
• 1998 — «Зустріч Тараса Шевченка з Марко Вовчок»;
• 2003 — «Юрка»;
• 2004 — «Пастущок»;
• 2004 — «Іван Богун — вінницький полковник»;
• 2004 — «Україночка»;
• 2005 — «Гуси»;
• 2005 — «Осінній натюрморт»;
• 2006 — «Осінній букет»;
• 2006 — «Подружки»;
• 2007 — «Бабусине свято»;
• 2007 — «Бій Богдана Хмельницького під Жовтими Водами»;
• 2008 — «Друзі»;
• 2008 — «Дівочі секрети»;
• 2009 — «Букет»;
• 2009 — «Калина»;
• 2009 — «Козаки ідуть»;
• 2009 — «Наречена».

Брав участь в обласних мистецьких виставках з 1951 року, всеукраїнських та всесоюзних з 1954 року. Виставляв свої роботи на виставці вінницьких художників у Києві у 1997 і 2003 роках, міжрегіональній виставці «Артгалера». Персональні виставки відбулися Вінницькому обласному художньому музеї у 2003 році; київській галереї «Кроки назустріч» теж у 2003 році; виставковій залі відділу мистецтв Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва у 2007 році^[3].

Роботи художника зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Донецькому обласному художньому музеї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, Луганському обласному художньому музеї, Тернопільському обласному художньому музеї, Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана, Національному музеї-садибі Миколи Пирогова у Вінницї, Хмельницький обласний художній музей, Ямпільському музеї образотворчого мистецтва^[3], приватних галереях та колекціях в Україні, Росії, Великій Британії, Франції, Польщі, Німеччині, Бельгії, Греції, Іспанії та в інших країнах^[5].

Його ім'я занесено в список Лондонського видання каталогу 1989 року «Російські та радянські художники з 1900 по 1980 роки».

Примітки

1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 серпня 1980 року.
2. Указ Президента України від 19 серпня 2008 № 726 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України».
3. Аркадій Васильович Сорока — патріарх українського живопису. Бібліографічний покажчик. // Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. Вінниця. 2021.
4. Сорока Аркадій Васильович // Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 45.
5. Вікна соцреалізму.(рос.)

Література

• Сорока Аркадій Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 438.;
• Сорока Аркадій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Сорока Аркадій Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 545—546 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Сорока Аркадій Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 554 . — ISBN 5-88500-071-9.