Сова Дмитро Георгійович

Дмитро Георгійович Сова (нар. 24 лютого 1925, Якимівка — пом. 5 липня 1993, Харків) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року^[1]. Чоловік скульпторки Любові Жуковської^[2].

Сова Дмитро Георгійович
Народився	24 лютого 1925(1925-02-24) Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Помер	5 липня 1993(1993-07-05) (68 років) Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор, педагог
Alma mater	Харківський художній інститут (1958)
Вчителі	Мельгунова Ірина Михайлівна і Рябінін Микола Леонідович
Відомі учні	Гасанов Раміз Фіруз-огли і Бартосік Микола Григорович
Заклад	Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Жуковська Любов Гнатівна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сова.

Біографія

Народився 24 лютого 1925 року в селі Якимівці (нині Запорізька область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагроджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)^[3].

Упродовж 1952—1958 років навчався у Харківському художньому інституті, де його педагогами були зокрема Ірина Мельгунова, Микола Рябінін^[1].

У 1958—1960 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1970-х роках — у Харквівському художньо-промисловому інституті^[1]. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отокара Яроша, № 17а, квартира № 35. Помер у Харкові 5 липня 1993 року.

Творчість

Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Багато робіт виконав у співаторстві з Любов'ю Жуковською. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Будьоннівець» (1958);
• «Полудень» (1960, дерево);
• «Мрії» (1960, гіпс);
• «Тривожна юність» (1962, оргскло);
• «Повернулися» (1964—1965);
• «Патруль Жовтня» (1964—1965);
• «Каховка» (1966—1967, дерево);
• «Олександр Ульянов» (1969, склоцемент).

монументальна скульптура

Пам'ятник Нескореним полтавчанам у Полтаві.

• погруддя Миколи Островського у сквері Перемоги у Харкові;
• пам'ятник нескореним полтавчанам у Полтаві (1967);
• меморіальна статуя «Печаль» у Познані (1970, вапняк).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1957 року, міжнародних — з 1959 року.

Примітки

1. Сова Дмитро Георгійович / Художники Харківщини.
2. А. З. Житницький. Жуковська Любов Гнатівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
3. Сова Дмитрий Георгиевич / Памчять народа. (рос.)

Література

• Сова Дмитро Георгійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 432.;
• Сова Дмитро Георгійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.