Собібор (винищувальний табір)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Собібор (пол. Sobibór, нім. SS-Sonderkommando Sobibor) — концентраційний табір, організований нацистами поруч з українським селом Собібор (сьогодні в Польщі), на сучасному польсько-українському кордоні. Околиці Собібору межують з північною частиною Волинської області, і прилягають зі заходу до нац. заповідника Шацькі озера. Він діяв з травня 1942 по жовтень 1943. Тут було вбито близько 250 тисяч євреїв. Окрім концтабірної, село Собібор зажило 1947 року ще й виселенську «славу» (виселення українців села в Україну відбулося з 21 на 22 травня 1947 року).
Собібор | |
Названо на честь | Собібур |
---|---|
Менеджер/директор | Франц Штангль |
Країна | Республіка Польща і Третій Райх |
Адміністративна одиниця | Ґміна Володава |
Каталожний код | camps/2031 |
Пов'язана категорія | d |
Собібор у Вікісховищі |
Концтабір Собібор відомий повстанням в'язнів — німці вибирали з полонених євреїв хороших шевців, кравців, ювелірів, столярів для підсобних робіт. А ті організували напад на адміністрацію концтабору і втечу з нього. Упійманих німці жорстоко покарали: живцем обливали бензином, палили і закопували в ями.
За час функціонування, у таборі загинуло від 90 000 до 250 000 осіб.[1][2]