Склодувна трубка
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Склодувна трубка — основний інструмент склодува. На кінець трубки набирають скляну масу і видувають так звану «баньку» — велику скляну бульбашку. Її видувають у склярську форму чи обробляють інструментами.

Звичайні склодувні трубки складаються з наплавки (частина, якою набирається скляна маса), корпусу, ізольованої частини і мундштука.
Склодувними трубками користувалися вже фінікійці (бл. 1500—300 до н. е.), очевидно, вони виготовлялися з глини[1].
Найстаріше зображення склодувної трубки належить до XV століття — у дорожніх нотатках Джона Мандевіля[1][2].
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.